Бізнес на безробітті. Про факти шахрайства при працевлаштуванні.

Звільнення з роботи прирівнюють до розлучення або й навіть до втрати близької людини. Охоплює страх: на що жити, чим платити за комунальні послуги, як прогодувати родину? За статистикою, приблизно половина людей знаходить нове місце праці завдяки друзям та знайомим.

Дехто звертається до центрів зайнятості, решта ж шукає роботу самотужки, використовуючи рекрутингові агентства, Інтернет або газети, які друкують оголошення про наявні вакансії. Ті, хто намагається десь влаштуватись без сторонньої допомоги, найчастіше і потрапляють на гачок різноманітних аферистів.

SMSка прийшла?

Чимало наших співвітчизників уже зіткнулися з “мобільним” працевлаштуванням, яке влетіло їм у добру копійчину. Вони отримали SMS-повідомлення з привабливою пропозицією отримати “грубі” гроші, виконавши нескладну роботу у зручний для себе час. Від тих, кого зацікавила можливість поповнити власний бюджет солідною сумою, вимагалася дрібничка: підтвердити своє бажання, надіславши SMS на короткий номер. Натомість їм обіцяли контактні дані щедрого працедавця. Люди, які повірили в існування такої міфічної істоти, опісля гірко пошкодували – зворотне повідомлення обійшлося їм від 50-ти до кількох сотень гривень.

Існує й інший спосіб “розводу” за допомогою SMS. На сайтах, що спеціалізуються на працевлаштуванні, рясніє від оголошень про роботу, яка не потребує ані спеціальної освіти, ані досвіду. Наприклад, збір кулькових ручок чи упаковка СD-дисків у себе вдома. Перспектива – щоденно заробляти 100 гривень і більше. Яка ж домогосподарка не спокуситься? Та при спробі надіслати резюме претендент отримує пропозицію авторизуватися… знову ж таки SMSкою, вартість якої згодом викличе шок у абонента.

Хто кому платитиме?

Пропонована “робота на дому” зі збірки-упаковки містить у собі й інші небезпеки. Взяти хоча б компакт-диски. Якщо вони без записів, то це одна справа. Коли ж є носіями певної інформації, то чому виробник одразу не надав їм товарного вигляду? І чи не пропонують людям пакувати контрафактну продукцію, а простіше кажучи – стати співучасниками злочину? В цьому випадку ймовірність стати об’єктом шантажу з боку “працедавця”, який за певну суму погодиться не “здати” вас правоохоронним органам.

Кулькові ручки та інші канцтовари, які теж чомусь потребують домашнього доопрацювання, начебто кримінальних підозр не викликають. Але… Уявіть-но картину. Вам додому привозять кілька ящиків із комплектуючими складовими. Ви повірите на слово, що в одному із них 10 тисяч ковпачків, а в іншому – стільки ж стержнів? Безперечно. Бо хто ж стане перелічувати в присутності експедитора всю оту дрібноту… Згодом може виявитися, що зібраних ручок на дві-три сотні менше, ніж зазначено у накладній, де фігурує ваш підпис. Хто кому платитиме?

Схема “недостачі” також доволі широко практикується в торгівлі, у сфері громадського харчування. Власники підприємств влаштовують її штучно, аби виставити на вулицю працівника, не заплативши йому за роботу. На його місце беруть іншу людину, яку через два-три тижні чекає така ж доля…

Однією із поширених схем обдурювання безробітних є і використання випробувального терміну. Як правило, на час його проходження трудові відносини офіційно не оформляються. Претендент на вакансію, добросовісно пропрацювавши місяць або й два, дізнається, що він фірмі “не підходить” і заробив значно менше, ніж було домовлено. Або й нічого не отримує...

Приховане вимагання

Одним із різновидів шахрайства є пропозиції пройти оплачуваний (!) курс навчання з гарантіями (звісно, неписьмовими) подальшого працевлаштування. Сума, яку доведеться викласти, начебто невелика – кількасот гривень. Та коли її помножити на число тих, хто погодився ходити на поспіхом організовані лекції, виходять чималі гроші. Натомість слухачі, швидше за все, не отримають ані документів про завершення курсів, ані обіцяної роботи. В кращому разі, отим перспективним бізнесом виявиться черговий проект мережевого маркетингу – з продажу косметики чи поліграфічної продукції.

Навчання може бути одноденним і навіть безкоштовним. Зазвичай його проводять фахівці, добре обізнані із психологією безробітних. Після кількох годин втовкмачування у голови людей ідей про перспективність реалізації якихось харчових додатків сумнівного походження вони легко “впарюють” багатьом по кілька банок отієї продукції.

Схожими є схеми, пов’язані із тестуванням, медоглядом, поданням “ліцензійного резюме” чи психологічної характеристики. Після співбесіди претендентам на вакансію сповіщають, що вони повністю відповідають усім вимогам працедавця, але для того, аби влаштуватися на роботу, мають принести довідку з фірми, адресу якої їм назвуть. Правда, за послугу, котру вона надає, доведеться заплатити певну суму…

Винагорода за… ніщо

Вкрай обережно слід ставитися до окремих рекрутингових агентств, які вимагають передоплату за свої послуги не лише з роботодавців, котрим добирають кадри, а й із безробітних, що до них звертаються. При цьому жодних гарантій того, що клієнт буде працевлаштований, вони не дають. За що ж тоді платить людина отих 30-50 гривень? За допомогу в складанні шаблонного резюме, внесення до бази даних здобувачів і ознайомлення із переліком вакансій, зазвичай віднайдених в Інтернеті. Тобто за те, що може зробити сам і безкоштовно, маючи комп’ютер і доступ до мережі…

Коментар для «ВЗ»

Олег Рісний, директор Львівського міського центру зайнятості

З настанням економічної кризи ситуація із працевлаштуванням погіршилася. Якщо у жовтні 2008 року у Львові було десь 2200 безробітних, то через півроку їх стало вже майже 4,5 тисячі. Натомість кількість вакансій зменшилася удвічі. На сьогодні у нас зареєстровано 3,5 тисячі безробітних при 900 стабільних вакансій.

Найбільше проблем із працевлаштуванням випускників вищих навчальних закладів, які обрали юридичні та економічні спеціальності. Шансів знайти роботу за фахом у них дуже мало. Актуальними зараз є певні інженерні, будівельні та фахові робітничі спеціальності (токарі, зварювальники та ін.). На вільні робітничі місця зараз претендують приблизно двоє людей, тоді як на “офісні” - в середньому 8-10.

До нас може звернутися кожен, хто залишився без роботи з будь-яких причин. Навіть ті, що пішли з неї за власним бажанням чи були звільнені за порушення трудової дисципліни. Вони теж мають право на отримання матеріальної допомоги. Але якщо звільнення відбулося з ініціативи працедавця, в тому числі і за згодою сторін, то допомога виплачується з першого дня втрати роботи. В усіх інших випадках допомога скорочується на перших 90 днів з моменту настання безробіття.

Центр зайнятості намагається знайти роботу всім, кому вона потрібна. Ми маємо угоди про співпрацю з десятком рекрутингових агентств, у межах яких вони інформують нас про наявні вакансії і аналогічну інформацію отримують від нас. У принципі, і без угоди будь-хто може прийти і ознайомитися з нею. Послуга ця абсолютно безкоштовна, а в агентствах іноді беруть за неї плату. Особисто я не радив би до них поспішати. Не виключено, що їхня інформація буде дуже подібна до тієї, що маємо ми, або ж котра розміщена на сайтах працевлаштування.