Три способи уникнути мікроменеджменту

У кожного менеджера в житті є кілька історій, коли невелика помилка коштувала або репутації, або важливого замовлення. Неправильний слайд, друкарська помилка, забута в офісі флешка з презентацією. Все це вчить нас більш уважно ставитися до уроків минулого і перетворює на жорстких керівників і прискіпливих мікроменеджерів, які контролюють буквально кожен крок своїх співробітників.
Свої плюси у цьому звісно є: ми робимо все, щоб уберегтися від майбутніх незручних ситуацій і провалів, бігаємо за співробітниками і намагаємося вникати у все і вся від самого початку і до останнього рядка у звіті. І нічого, що ми самі цей звіт у підсумку складали.
Є й зворотний бік медалі. Співзасновник і партнер Isis Associates, автор Harvard Business Review Мюріел Уілкінс впевнена: скрупульозна увага до всіх деталей зайва. Результатом мікроменеджменту буде не тільки власне моральне вигорання, а й негативна атмосфера в колективі. Небезпечно як перше, так і друге.
Для керівника надмірна залученість у кожен, навіть найдрібніший процес, небезпечна поступовою втратою сил і появою хронічної втоми. Якщо команда і коло занять величезні, контролювати все, без шкоди здоров'ю, просто неможливо: на це не вистачить жодного часу. Ви будете жертвувати відпочинком, сім'єю, а потім і сном. Детальний розбір кожного завдання дасть короткостроковий результат, але коли це перетвориться на фанатичну закономірність, результативність обернеться на глибоку депресію.
Зайва прискіпливість негативно позначається і на продуктивності всієї команди. Спочатку команда буде дивуватися тому, що їх бос настільки детально вникає в кожен процес, але через деякий час це буде сприйматися різко негативно. Розбір роботи кожного співробітника, постійні вказівки і повна відсутність незалежності при виконанні завдань свідчить про недовіру до співробітників. Працювати в команді, де тобі не довіряють, дуже важко емоційно. Кожен буде боятися помилитися, що в підсумку негативно позначиться на творчому мисленні: смілива ідея буде придушуватися вже в голові самого співробітника.
Після декількох місяців такої роботи командний дух сильно впаде, а радіти своїй роботі співробітники будуть винятково в ті моменти, коли бос буде або у відпустці, або в лікарні. Керівник же казатиме, що в його команді працюють винятково ледарі.
Щоб побороти спокусу зайнятися мікроменеджментом, Мюріел пропонує кілька прийомів:
Тільки перемога. Ви боїтеся програти. Страх начальника передається співробітникам так само швидко, як і погані звички батьків – дітям. Націлюйте команду на успіх. Позитивний настрій допомагає думати більш креативно, пропонувати сміливі ідеї та працювати на перемогу.
Зберігайте інтерес. Чим більше завдань керівник відтягує на себе, тим менш цікаво працювати решті команді. Намагайтеся уникати цього і довіряти співробітникам пошук сміливих ідей та залишати на них же виконання. Поради не повинні перетворюватися на вказівки, а провали – супроводжуватися жорстокою критикою і загрозою всіх звільнити.
Не всі завдання – ваші. Якщо в офісі є людина, яка повинна займатися аналітикою, нехай вона цим і займається. Не потрібно бігати за нею і намагатися допомогти щось зробити. Це стосується усіх напрямків діяльності. Менеджер повинен слідкувати, а не робити. Ви ж не кажете адміну, як налаштовувати Інтернет.
Допоможіть зрозуміти завдання. Працювати легко, коли розумієш, що від тебе вимагають. Розкажіть команді, що потрібно зробити, і тоді не потрібно буде розповідати, як це робити.

www.forbes.ua

За матеріалами hitjob.com.ua