Філософія пенсійної реформи
Аналізуючи пенсійну реформу, схвалену парламентом України минулого тижня, виникає лише одне питання: "яка мета прийняття цього документу?".
Це питання виникає тому, що очевидних логічних пояснень, на жаль, немає.
Головною ідеєю новітньої пенсійної реформи є підвищення пенсійного віку та підвищення тривалості страхового стажу для виплати пенсії.
Сама концепція пенсійної реформи була взята з прикладу європейських країн та активно пролобійована експертами МВФ як необхідна умова продовження співробітництва, тобто надання Україні кредиту.
Класичним прикладом впровадження пенсійної реформи в Європі є Франція. Уряд Франції підвищив пенсійний вік для населення з 60 до 62 років. Але варто звернути увагу, що середня тривалість життя у Франції становить аж 81 рік.
В той же час в Україні, за вже аналогічної межі досягнення пенсійного віку середня тривалість життя становить лише 67 років.
Більше того, у жінок 75, а у чоловіків - 62. Виходить так, що із збереженням даної тенденції виплачувати пенсії чоловікам буде непотрібно. "Відпрацював - помер!" - приблизно таким виглядає лозунг для чоловіків вже зараз.
Логіка впровадження пенсійної реформи в країнах Європи, зокрема Франції, зрозуміла - вікова структура населення на даному етапі не дозволяє збалансувати рівень доходів населення та виробництва в середині країни.
Протягом певного часу високий рівень доходів домогосподарств викликав від'ємний рівень відтворення населення. Як наслідок, з часом, у віковій структурі населення частка людей пенсійного віку збільшилась.
В розвинутих країнах виникла така ситуація, коли зменшення частки працюючих спричинило до їх не спроможності власною працею забезпечити необхідний рівень життя людям пенсійного віку.
Зрозуміло, що в такій ситуації чи не єдиним виходом збалансування цих процесів є підвищення пенсійного віку - тобто зменшення частки людей пенсійного віку.
Очевидно, що такий хід думок був присутнім і в українських авторів реформи. Але, якщо для розвинутих країн коригування кількісних параметрів тривалості працездатного віку є достатнім, то в Україні ні.
Справа в тому, що структура зайнятості населення розвинутих країн в цілому є досконалою, якби цього не було, то і країну розвинутою не називали.
Наприклад, лише 2,1% працездатного населення Франції зайнято в сільському господарстві. В промисловості - 24,3%, а в сфері послуг - 78,9%.
Ці дані свідчать про те, що частка працездатного населення зайнятих в галузях господарства з низькою доданою вартістю є мінімальною. Іншими словами можна сказати, що лише близько 2% населення годують всі 100% населення країни.
Зайняті в інших сферах створюють результати виробництва із значно вищою доданою вартістю. Звісно це збільшує ВВП загалом та ВВП на душу населення країни, а відтак і пенсійні відрахування.
Саме такий розподіл працюючого населення створює одну з найбільш потужних економік світу з річним бюджетом у 2,5 трильйонів доларів та близько 32 тисяч доларів ВВП на душу населення.
Для прикладу, показники Великобританії є ще більш переконливими. Частка зайнятих у сільському господарстві становить 1,4%, а сам сектор становить лише 1,2% від ВВП країни.
В промисловості зайнято 23,8% населення, а у сфері послуг - 80,4%. Річний бюджет Великобританії становить близько 2,5 трильйонів доларів.
У сільському ж господарстві України зайнято аж 15,8% працездатного населення. Це майже у 8 разів більше ніж у Франції та у 11 разів ніж у Великобританії. При чому варто звернути увагу, що частка зайнятих у промисловості знаходиться в межах показників згаданих розвинутих країн.
Тому частка зайнятих у сфері послуг становить лише 65%. Ці дані говорять про те, що економічна система працює неефективно. Оскільки близько 13% зайнятих працюють в галузях де результати виробництва характеризуються низькою доданою вартістю.
А це приводить лише до одного - низького рівня ВВП та ВВП на душу населення - 306 мільярдів доларів та 6,7 тисячі доларів відповідно, а відтак і низького рівня пенсійних відрахувань. Доречи, ще 2007 року рівень ВВП на душу населення в Україні складав 7,1 тисячу доларів.
Аналізуючи ці цифри, неважко прийти до висновку, що збільшення тривалості працездатного віку суттєвих змін не спричинить. Справа не в тому скільки часу людина працює, а чим саме вона займається.
Тому виникає потреба не просто в коригуванні кількісних параметрів, а в першу чергу якісних. Як бачимо, потенціал вдосконалення структури зайнятості населення в Україні є.
На жаль, дискусії з приводу пенсійної реформи в Україні точаться лише в площині створення механізму розподілу коштів Пенсійного фонду, що є завідомо хибним шляхом. Завдання пенсійної реформи має полягати не лише в ефективному розподіленні грошей Пенсійного фонду, а й стимулюванні заробляти більше.
Тому вже зараз деякі положення реформи видаються дивними. Хіба будуть рости в Україні зарплати, коли максимальний рівень пенсії обмежений? Звичайно, що ні. В ідеалі, пенсійна реформа має створити механізм за яких кожен працюючий зможе отримувати відсоток від власної заробітної плати.
І це видається цілком логічним. Працююча людина, що отримує велику зарплату, відраховуючи в Пенсійний фонд відсоток від власної заробітної плати повинні претендувати на цей же відсоток у формі пенсії.
Необхідно створити механізм, який буде зв'язувати працюючого та не працюючого в єдину систему. Кожен зайнятий має розуміти, що більший рівень заробітної плати є автоматичною гарантією більшої пенсії.
Проблема пенсії - це проблема заробітної плати. Це питання нових робочих місць та нових галузей. Саме так має стояти питання ще й тому, що прийнятий документ перетворює в працездатних значну кількість людей передпенсійного віку з низькою ефективністю праці та низькою здатністю до засвоєння нових знань та вмінь, що надзвичайно потрібно в сучасному інформаційному суспільстві.
В той же час виникає питання зайнятості молоді, яка і є здатною до змін, засвоєння нових знань, вмінь та інформації.
В даній ситуації звичайно виникає спокуса думати, що запропонована урядом пенсійна реформа покликана задовольнити МВФ задля отримання кредиту від цієї організації.
Але чи не є очевидним той факт, що МВФ піклується не стільки про українців, скільки про ринки збуту для іноземних корпорацій.
Збалансованість бюджетів країн кредиторів - основна вимога МВФ і щодо України, є лише гарантією повернення наданих коштів, за які будуть куплені товари цих же корпорацій.
На жаль, прийнятий документ схожий більше не на пенсійну реформу, а на спробу залатати чергову дірку в бюджеті, яка цього разу називається "Пенсійним фондом".
Якщо уряд і намагавсь створити більш справедливий механізм перерозподілу пенсійних грошей, то таких дій зараз недостатньо. Стратегічне завдання пенсійної реформи - зростання пенсій - не вирішено.
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
18688
15016
345
57
283
23
315
54
656
240
311
36
302
48
296
34
282
57
283
55
270
10
274
22
280
27
382
121
289
13
297
27
273
19
499
223
264
11
278
35
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата у Львові та області складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 25000 грн.
Jobs.lviv.ua
- 10358 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...