Обчислюємо страховий стаж для оплати листків непрацездатності по-новому
З 1 січня 2011 року набула чинності нова редакція статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240) щодо обчислення страхового стажу працівника для оплати листків непрацездатності. Згідно з частиною 1 цієї статті страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі неменшій ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Звернути увагу
Обчислення страхового стажу після 1 січня 2011 року пов’язано з розміром сплаченого страхового внеску.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 2240 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи можна зарахувати як повний за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою ніж сума внеску, обчисленого з розміру мінімальної заробітної плати. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сплаченому внеску.
Така ситуація може виникнути, наприклад, при відрядній оплаті праці або якщо працівник частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог частини 2 статті 7 Закону № 2240 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Отже, до 1 січня 2011 року страховий стаж для оплати листків непрацездатності обчислюється на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Тобто до страхового стажу зараховуються періоди (сума періодів):
тимчасової втрати працездатності;
відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів;
загального трудового стажу працівника для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, набутого ним до набрання чинності Законом № 2240 (до 28 лютого 2001 року), який обчислювався згідно з Правилами обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1998 року № 1658.
Таким чином, для визначення розміру оплати листка непрацездатності, наданого після 1 січня 2011 року, слід визначити страховий стаж, набутий працівником до цієї дати.
Звернути увагу
Тривалість страхового стажу встановлюється на день настання страхового випадку (захворювання або травми тощо), оскільки на сьогодні законодавство не встановлює терміну подання листка непрацездатності за місцем роботи.
Листок непрацездатності, виданий ще у 2010 році, може бути наданий для оплати після 1 січня 2011 року. Тривалість страхового (загального трудового) стажу встановлюється згідно із записами в трудовій книжці, яка є основним документом про трудову діяльність працівника (п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58). У разі відсутності трудової книжки або якщо в трудовій книжці відсутній відповідний запис, підтвердженням стажу застрахованої особи можуть бути довідки, витяги з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, страхові внески, що сплачувалися до Фонду, інші документи, які містять дані про місце і час роботи, служби, навчання.
Звернути увагу
Для тих працівників, у яких тривалість страхового стажу станом на 1 січня 2011 року дорівнює або перевищує 8 років, а також тих, які згідно з чинним законодавством мають право на оплату листків непрацездатності у розмірі 100 % незалежно від тривалості страхового стажу (що підтверджується відповідними документами), питання щодо обчислення страхового стажу не виникає.
Для інших категорій працівників після 1 січня 2011 року страховий стаж має обчислюватися з урахуванням даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, які поступово будуть накопичуватися так само, як це було з даними персоніфікації, що накопичувалися з 1 липня 2000 року в базі персоніфікації Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Підтвердженням цього є пункт 1 роз’яснення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 13 січня 2011 року № 01-16-45, відповідно до якого Пенсійний фонд України на базі свого реєстру має створити Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування для спільного користування усіма фондами соціального страхування.
Відомості про страховий стаж застрахованої особи, що містяться в реєстрі Пенсійного фонду, не збігаються з вимогами щодо обчислення страхового стажу для оплати листків непрацездатності. Наприклад, до страхового стажу працівника у разі оплати листка непрацездатності зараховується період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для призначення пенсій — ні; період виконання робіт за цивільно-правовими договорами зараховується до страхового стажу для призначення пенсій, а для оплати листків непрацездатності — ні (зараховується лише за умови добровільного страхування та сплати страхових внесків до Фонду).
Стосовно періоду перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то до 1 січня 2011 року він зараховувався до страхового стажу для призначення пенсії і для оплати листка непрацездатності, а після цієї дати для оплати листка непрацездатності не зараховується. Крім того, до 1 січня 2011 року при обчисленні тривалості страхового стажу для оплати листків непрацездатності не існувало залежності від розміру сплаченого страхового внеску до Фонду, як це передбачено в пенсійному страхуванні.
Аналізуючи вищенаведену інформацію, слід зробити висновок, що дані персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування використовуються при обчисленні тривалості страхового стажу для оплати листків непрацездатності за страховими випадками, які настали після 1 січня 2011 року для тих осіб, які не мають права на їх оплату у розмірі 100 % середньої заробітної плати.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI інформація з Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У підпункті 3.3 Положення про Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-1 (далі — Положення № 22-1) зазначено, що індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком до цього Положення.
Ураховуючи те, що дані до реєстру застрахованих осіб (зокрема, персоніфіковані відомості про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано страхові внески і з якої вони сплачені, та інші відомості) вносяться на підставі звітів про нарахування єдиного внеску (п. 2.5 Положення № 22-1) та подаються до Пенсійного фонду підприємствами не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним календарним місяцем, такі дані буде внесено до реєстру застрахованих осіб лише після 20 лютого 2011 року.
Отже, в разі виникнення необхідності в отриманні даних щодо розміру сплаченого єдиного внеску для обчислення тривалості страхового стажу застрахованої особи при оплаті листка непрацездатності (наприклад, якщо працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, про що було видано наказ) працівник кадрової служби може звернутися до бухгалтерії підприємства, яка на підставі відповідного додатка до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що подаються до органів Пенсійного фонду, надасть таку інформацію.
Журнал "Довідник кадровика" №3, 2011
Ірина ЄРЕМЕНКО, експерт з питань соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
18688
15016
345
57
283
23
315
54
656
240
311
36
302
48
296
34
282
57
283
55
270
10
274
22
280
27
382
121
289
13
297
27
273
19
499
223
264
11
278
35
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата у Львові та області складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 25000 грн.
Jobs.lviv.ua
- 10358 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...