Звітність чи творчість?

Звітність чи творчість?

Бізнес-стосунки - це звітність. Творчі люди повинні так само звітувати, як і ті, яких ми називаємо з математичним складом розуму. Адже, що коли ми перебуваємо у бізнес-стосунках, у нас є багато обов'язків. Творча чи не творча людина, але вона знаходиться у реальному фізичному усесвіті, її обслуговують люди, щось їй надають і вона у відповідь повинна щось надавати.

Творчі люди викликають натхнення. Якщо людина пише картини, ми говоримо про натхнення. Але якщо художник організовує виставку, то робота над полотнами триває до певної дати. Творіння у стані натхнення миліші завжди оку, але коли людина насправді творча, то натхнення у неї є завжди, адже вона знає, звідки воно береться, як його викликати. Натхненна людина шукає моменти і вільні вуха, з якими можна з радістю поділитися про власні успіхи та отримати підтвердження, що вона таки великий молодець.


Неправильний напрямок - неправильна ціль. Інколи мені здається, що це тільки розмови - нібито творча людина не може звітувати. Все одно розмови розмовами, а на листку доведеться викладати свої результати замовнику (роботодавцю), партнерам, клієнтам та й власне собі, щоб себе бачити збоку, щоб себе показувати перед іншими. Коли людина звітує, компанія бачить, в якому стані відбувається робота. Якщо добре, рухається у правильному керунку, тоді в роботу працівника не втручається ніхто, але якщо певні відхилення від заданої цілі, потрібне негайне реагування, повернення людини до потрібної точки.


Страх контролю. Проблема звітності у тому, що багато людей бояться слова «контроль»? Вони кажуть: «Я не хочу, щоб мене контролювали». Насправді репутацію звітності псує поганий контроль. Адже не варто забувати, що існує практика гарного контролю.

Поганий контроль - коли хтось хоче, що ти робиш, для того, щоб тебе виправляти, коректувати, критикувати та подавляти. Хтось бажає, щоб ти відчував чиюсь владою. Люди не хочуть бути підвладні комусь. Вони не проти, щоб ними керували, управляли, але тільки не під владою. Багато людей звітність сприймають як позицію влади. «Хто ти такий, щоб я тобі звітувала!», - стверджують люди невдоволено поганим контролерам.

Що таке гарний контроль? Це коли є картина, опис, як це має відбуватись, і я спостерігаю, щоб це відбувалося вчасно та якісно.

Наприклад, коли людина навчається водінню, є інструктор, який сидить поруч і контролює. Чому він контролює? Бо в нього є кінцева задача - навчити людину їздити. Кінцева точка - студент їздить вільно, не боїться ситуацій. Інструктор, який користується тактикою поганого контролю, буде кричати, обзивати та знецінювати. Це його спосіб влади - налякати людину так, щоб вона перестала приймати свої рішення і почала виконувати команди: ліворуч, праворуч, вперед, назад. Чому він це робить? Поганий інструктор, в якого поганий контроль, боїться, що не встигне вплинути, якщо ти виявлятимеш ініціативу, і ти можеш кудись в'їхати.


Що робить інструктор, в якого гарний контроль? Він розуміє, що зараз тебе навчає, у нього чудова швидкість реакції, він бачить куди ти рухаєшся і зможе втрутитись, якщо піде щось не так. Інструктор контролює м'яко, не кричить, не командує, а просто у русі корегує дії студента: «Трішки м'якше, не так різко». Коли людина відчуває, що у неї виходить, інструктор каже: « Який ти молодець. Якщо трішки правіше візьмеш, буде ще краще».

Якби інструктори з водіння прочитали цей текст, вони б сказали: «Ви б знали цих учнів, на них нервів не вистачає». У мене теж студенти, я теж їх чомусь навчаю, їх також багато. Але проблема не в тому, що мені не вистачає нервів, а в тому, чи можу я їх втримувати, коли вони довіряють. Мені всього на всього треба тільки подумати, щоб вони зробили те, що треба, і вони це роблять.
Источник: tochka.net

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад