Робота для молодих фахівців

У сучасних умовах все актуальнішими стають проблеми працевлаштування випускників вишів, найбільш повної реалізації їхнього професійного й особистісного потенціалу. Молоді фахівці, які виходять на ринок праці після закінчення навчальних закладів, неминуче стикаються з різними труднощами.

1. Як у процесі навчання отримати практичний досвід?

У процесі навчання більшість студентів вишів розраховують довгострокові вигоди, що надаються вищою освітою. Раніше диплом вищого навчального закладу давав випускникові повагу, престижну роботу, високу займану посаду. Але останнім часом диплом перестав бути простим пропуском до світу великих можливостей. Для того щоб реалізувати себе в житті після вишу, нинішнім студентам уже на перших курсах необхідно робити свою кар'єру, і це стосується не тільки отриманих знань.

Серед вимог, що висуваються до молодих фахівців, виділяються не тільки фундаменталізація їхніх знань, але й здатність до інновацій, розширення сфери діяльності, готовність до постійного самонавчання. Нові підвищені вимоги висуваються роботодавцями до управлінського персоналу: володіння знаннями про нові технології, здатність користуватися складними процедурами прийняття рішень, готовність до ризику, комунікативні здатності, високий ступінь гнучкості, уміння працювати з різними системами мотивації, знання людей для вибору співробітників, уміння керувати людьми й т.д.

У зв'язку з цим молоді фахівці повинні розвивати в собі гнучкі механізми пристосування до відповідних змін на ринку праці.

2. Як вирішити проблему зайнятості на старших курсах?

Існує декілька шляхів рішення цього питання. Перший - це самостійний пошук роботи, і тут не обійтися без грамотно складеного резюме, у якому потрібно докладно освітити всі питання, пов'язані з трудовою діяльністю. Це може бути й участь у короткострокових проектах (наприклад, у переписі населення або проведенні виставки). Розповідаючи про свою трудову діяльність, необхідно не просто вказати період роботи (з 1 по 10 січня), а докладно описати характер роботи, рівень прийняття управлінських рішень. Також можна розповісти про підсумки роботи (наприклад, описуючи участь в організації виставки, вказати кількість нових клієнтів, залучених особисто студентом). Немає необхідності прикрашати резюме або описувати ті роботи, до яких студент не мав відношення - на співбесіді всі «підводні камені» відкриються, і може виникнути неприємна ситуація. Якщо ж він приймав особисту участь і, крім того, вивчив весь процес детально, то докладний опис успішно реалізованого проекту буде незайвим.

Інша можливість - відправити своє резюме до кадрового агентства. Як правило, тісне спілкування з роботодавцями дозволяє співробітникам кадрових агентств бути в курсі потреб у кадрах різних організацій. Комерційна спрямованість діяльності кадрового агентства припускає активний пошук успішних, перспективних кандидатів. Визначивши потенціал шукача, менеджер агентства оперативно організує співбесіду з роботодавцем, який зацікавлений саме в такому фахівці, він також дасть свій висновок і допоможе роботодавцеві побачити в кандидаті сильні сторони та переваги, що швидше за все, не були б так очевидні з резюме, присланого до відділу кадрів поштою.

Третій спосіб, яким можуть скористатися студенти, - це звернення до служби зайнятості, студентської біржі праці, що займаються спеціальними програмами з працевлаштування випускників.

Четвертий варіант для шукачів-студентів - це ярмарки вакансій або дні кар'єри. Звичайно вони присвячені одержанню випускниками дипломів і проходять під егідою служб зайнятості провідних вишів країни. Інтерес роботодавців до них зростає з кожним роком.

Всі перераховані заходи в значній мірі сприяють налагодженню контактів випускників з роботодавцями та згодом приводять до підвищення престижності вишу та роботодавця як компанії, що ретельно планує своє майбутнє.

3. Що в підсумку одержує роботодавець, приймаючи на роботу студента?

В умовах зростаючої економіки та сформованої конкуренції компанії все частіше говорять про дефіцит персоналу, «кадровий голод» і «війну за таланти», що роботодавці ведуть на ринку праці не тільки фахівців з досвідом роботи, але й студентів. Компанії, що працюють на вітчизняному ринку, дозріли для того, щоб вирощувати для себе фахівців. Вони готові брати студентів і випускників вишів на стажування та платити їм за те, щоб вони «закрили» дірки у фундаментальній, але досить відірваній від дійсності освіті. Однак самі виші не завжди вітають такого роду починання. Щоб залучити студентів і випускників вишів, компанії проводять численні презентації, влаштовують case-study, беруть участь у різних ярмарках вакансій. У результаті молодим фахівцям залишається тільки зібрати інформацію про потенційних роботодавців і вибрати із усієї безлічі одного, до кого піти працювати.

Залучення студентів і недавніх випускників вишів, дійсно, одне з найбільш перспективних рішень проблеми дефіциту кадрів. Стажистам можна доручати виконання найпростіших операцій, ускладнюючи завдання в міру нагромадження досвіду, більшість з них прагнуть зробити кар'єру та готові докладати зусилля для досягнення мети. При цьому рівень їхньої лояльності набагато вищий, ніж у багатьох «спокушених» співробітників. Крім того, у ряді випадків простіше взяти молодого фахівця з гарною теоретичною освітою, який має потенціал розвитку, та навчити його стандартам роботи в компанії, ніж знайти досвідчену людину та намагатися її перебудувати під свої корпоративні стандарти.

Що ж у результаті таких програм одержує студент? Перше і найбільш значне - це досвід роботи, взаємин у трудовому колективі, вміння взаємодіяти з колегами по роботі, уявлення про принципи роботи організації. Наступна досить важлива перевага - інформація та навички роботи з нею, що допомагають у подальшій трудовій діяльності. Ще один позитивний момент - додавання нової позиції в резюме. І в останню чергу я б назвав гроші, тому що, як правило, на великі зарплати студенти та випускники розраховувати не можуть. На закінчення можу сказати, що успіхів у пошуку роботи в динамічному середовищі може домогтися тільки той, хто займає активну життєву позицію, має високу мотивацію до роботи, схильність до саморозвитку, працьовитість, націленість на результат. Це основні компетенції, що підвищують конкурентоспроможність молодого фахівця на ринку праці.

Джерело: http://hr-portal.ru/