Aбетка професій - АРХЕОЛОГ

Загальна характеристика професії:
Вивчення побуту, культури та історичного минулого древніх народів по матеріальних продуктах їх життя і діяльності (археологічним пам'яткам), що збереглися. Професія вимагає від спеціаліста переважно інтелектуальних і нервово-психічних затрат. Професійна діяльність, перш за все, має на увазі аналіз, порівняння і інтерпретацію даних, пропозицію нових рішень. Фахівець здійснює діяльність як в приміщенні, так і на відкритому повітрі. Для успішного виконання діяльності необхідний обмін інформацією з колегами.
Професійно-важливі якості:
• акуратність в роботі;
• здатність переносити різні погодні умови;
• старанність;
• цілеспрямованість;
• увага до деталей;
• здібність до образного уявлення предметів, процесів і явищ;
• здібність до просторової уяви;
• абстрактність (абстрактні образи, поняття) мислення;
• аналітичність мислення (здатність виділяти окремі елементи дійсності, здібність до класифікації);
• пам'ять на цифри, дати;
• пам'ять на числа і символи;
• збереження працездатності в некомфортних природних умовах;
• посидючість;
• схильність до дослідницької діяльності;
• здатність аналізувати і зіставляти факти;
• здібність до абстрагування.
Медичні обмеження:
• захворювання серця або порушення артеріального тиску;
• судоми, втрати свідомості;
• розлади слуху;
• розлади мови;
• хронічні інфекційні захворювання;
• цукровий діабет;
• гемороїдальні розлади;
• шкірні захворювання;
• зниження гостроти зору.
Запитайте у будь-якого вашого знайомого про його асоціації з професією археолога: в більшості випадків «землекопальників» назвуть романтиками, шукачами скарбів, а їх трудові обов'язки зведуть до поїздок в експедиції у пошуках старовинних речей і прадавніх скарбів.
Опитані, до речі, абсолютно не помиляться – без достатньої долі фанатизму, авантюризму і любові до історії люди в археологію не приходять. Тяга до древніх часів, країн, цивілізацій, інтерес до таємничих часів, які давно пішли – ось що рухає любителями «покопатися в пісочку». Як запевняють самі археологи, варто тобі знайти хоча б декілька черепків посуду, що збереглися, скажімо, з часів середньовіччя – бажання доторкнутися до історії ніколи тебе не покине.
Начитавшись безліч повідомлень та статей про незліченні багатства і клади, знайдені при розкопках, надивившись «Індіани Джонс» і тому подібних фільмів, вразливі особи настільки проникаються романтичним ореолом професії археологів, що приймають тверде рішення присвятити своє життя саме цьому ремеслу.
Професія археолога – вельми творча: тут можна застосувати свою здатність живої уяви і “створити” як перед самим собою, так і перед іншими людьми картину світу людського минулого. Для цього необхідно володіти логічним мисленням і великою винахідливістю. У розпорядженні вченого-дослідника є лише окремі кусочки пазла – загадки, що складається з картинок. Він повинен вгадати, до чого відносилися ці шматочки. Кожен знак, що зберігся, дає натяки і дуже рідко – остаточні відповіді.
А чим же насправді займається археолог?
Вчений-археолог може, наприклад, вивчати останки затонулих кораблів на морському дні (морська археологія), відкопувати і оглядати все те, що залишилося від людських поселень минулих століть (польова археологія) або за допомогою спеціальних матеріалів і техніки намагатися реконструювати речі минулих часів, відтворюючи їх буквально за частинками (експериментальна археологія).
Професію археолога часто порівнюють з роботою хірурга – і там, і там один невірний рух ножем може привести до загибелі пацієнта.
Звичайно, в більшості випадків «мисливці за старовиною» орудують не ножем, а лопатою, совком, ложкою і навіть звичайною зубною щіткою. Ну і без горезвісних пензликів для очищення знайдених цінностей не обійтися.
Вміючи правильно використовувати лопату і володіючи належним ентузіазмом разом з наявністю грошових коштів у власній кишені (так-так, археологічні розкопки нині практично не фінансуються державою) попасти на розкопки не дуже складно: нинішні професіонали рідко відмовляють молоді, а для того, щоб стати справжнім фахівцем в своїй галузі, необхідно вміти робити цілий ряд речей.
Окрім глибоких знань в області історії, професійний археолог повинен володіти навиками малювання, креслення, уміти фотографувати, обов'язково володіти основами реставрації і консервації різних предметів з каменя, глини, металу, дерева, шкіри, тканини, кістки і т.д. Без спеціальних знань з етнографії, антропології, топографії, геодезії, геології, без твердого володіння інформацією з допоміжних історичних дисциплін, таких як: геральдика, сфрагістика, нумізматика, текстологія, археолог не зможе стати справжнім спеціалістом.
Тяжко доведеться в експедиції і людині, слабо знайомій з труднощами життя в походах і не вміючій підкорятися строгому розкладу. Адже життя в експедиції розписане дуже чітко: у 7 ранку загальний підйом (а чергові по сніданку повинні встати ще раніше), робота протягом всього дня з невеликими перервами на їжу і інколи на купання, відбій в 11 вечора.