Криза середнього віку або середини життя

Трапляється, що зрілі, успішні люди незрозуміло чому змінюють своє життя, роблячи незрозумілі, нелогічні вчинки. Наприклад, ідуть з професії, у якій досягли успіху та стабільного високого доходу, у нову область. У цьому немає нічого дивного, стверджують психологи. Причиною цього є криза середнього віку.

Розповідає психолог-консультант Ганна Мухіна: "Криза середнього віку або середини життя - це переломний момент, пов'язаний з переоцінкою цінностей, який проходить у своєму розвитку кожна людина, незалежно від статі, національності, культурного рівня, освіти та спеціальності. Перераховані розходження впливають, швидше, на проблематику й особливості кризи. Існують два "небезпечні" періоди. У віці 30 років (+/- 2-3 роки) починається етап переоцінки цінностей. Причина в тому, що сприйняття світу, ставлення до себе у зрілої людини значно відрізняються від поглядів 17-річного підлітка, який розставив колись свої пріоритети. Переглядаючи знову те, чого хотілося й що вдалося, індивідуум коригує свої життєві цілі. Чи зважиться він на кардинальні заходи, чи змінить щось у своєму житті - залежить і від особистісних якостей, і від зроблених висновків. Для цього періоду характерним є: зміна професії для самореалізації, відхід у бізнес, переїзд до іншого міста або країни. Людина одержує нову освіту або вирішує, що кар'єру треба відсунути на другий план і приділити увагу родині, народити дитину, змінює коло спілкування. Друга хвиля кризи доводиться на 40-45 років. Людина починає замислюватися про старіння, про скорочення спектру можливостей. Вона озирається назад і нерідко доходить висновку, що все життя займалася не своєю справою, жила не з тією людиною, не відвідала далеких країн і т. д. І тут з’являється думка: "Якщо не зараз, то коли?".

Чому хочеться змін

"Зовні люди, які переживають кризу середнього віку, виглядають досить благополучно, - стверджує доктор психологічних наук Максим Забродський. - Стабільна робота, теплі відносини в колективі, нерідко навіть високі кар'єрні досягнення, і раптом - звільнення, нестандартний поворот у професійній сфері (або, як варіант, в особистому житті). На практиці мені не раз зустрічалися подібні випадки. Наприклад, коли головний конструктор великого авіабудівельного підприємства з зарплатою 5000 $ звільнився й пішов працювати на невелике підприємство, на посаду звичайного конструктора з окладом 400 $ - просто заради можливості творити. Цьому вчинку передувала тривала депресія - чоловік усвідомлював свою відповідальність перед родиною. Але коли діти виросли, він, порадившись із дружиною, вирішив повернутися до того, що приносило радість йому самому".

Змінювати варто!

"Отже, людина зробила кар'єру, одержує велику зарплату й раптом розуміє, що для неї не це є головним, - продовжує Ганна Мухіна. - У той же час вона не може відмовитися від "успішності". Цей стан напруженості є досить небезпечним. Він може, наприклад, викликати серйозні проблеми зі здоров'ям (соматичні хвороби). Тому краще, поки не пізно, самому все змінювати. Якщо людина благополучна: у неї є друзі, довірливі стосунки в родині, він звичайно цілком успішно справляється з кризою середнього віку. До професійної допомоги варто звертатися, тільки якщо через кризу виникає довготривала депресія, конфлікти в родині або на роботі. Коли людина не може вирішити, яку сферу діяльності їй вибрати або їй потрібна об'єктивна (стороння) оцінка власних здібностей, таланту".