Шахраї на трудовому фронті

Нині вже мало хто згадує про ті благодатні часи, коли рекрутери буквально з ніг падали, аби задовольнити кадровий голод роботодавців. Економічна криза підготувала прикрі сюрпризи шукачам роботи — скорочення працівників працездатного віку, які розпочалися восени минулого року, тривають. Відтак, кількість пропонованих вакансій зменшилася не тільки в регіонах, а й у столиці, а в середньому по країні, за оцінками фахівців, на одне робоче місце претендує десяток безробітних. На цьому тлі готовності зневірених претендентів погодитися на будь-які умови побільшало фальшивих вакансій, лівих фірм та інших пасток для наївних співвітчизників, — на українському ринку праці пишним цвітом розцвіла «липа».
Правило перше: дивися в корінь

Шукати роботу можна по-різному. Візьмімо найпростіший варіант — оголошення в пресі. Досить уважно прочитати будь-яку газету з пропозиціями працевлаштування, щоб дійти очевидного висновку: шахраїв від трудового фронту неважко розкусити вже на першому етапі — просто якщо уважно вивчати оголошення. Отже, читаємо: «потрібен помічник (ця) керівника, зарплата висока». Постають природні запитання: керівникам яких саме структур так гостро потрібні помічники, що оголошення такого плану практично не сходять із рекламних шпальт, і що означає «висока» зарплата? Але жодних пояснень стисле оголошення не надає. Ще приклад: «потрібні спеціалісти для роботи в офісі, щоденний заробіток — від 100 доларів». Виконаймо просту математичну операцію — помножмо кількість робочих днів у місяці на «щоденний заробіток». А неслаба, однак, вийде сума для «спеціалістів», підібраних «із вулиці», за оголошенням. Логіка підказує: тут пахне брехнею.

Перечитавши кілька десятків пропозицій, неважко простежити їхні загальні тенденції. Як правило, такі оголошення про роботу містять мінімум інформації, у них фігурують невиправдано високі суми заробітку, часто не зазначається конкретна посада (типове слово: «потрібні працівники», «шукаємо співробітників», — проте «співробітник» — це не професія), і вже тим паче немає опису обов’язків майбутнього працівника, переліку професійних вимог до нього.

Ще одна ознака підозрілого оголошення — відсутність у ньому стаціонарного номера телефона для контакту. У таких випадках, як правило, даються лише мобільні номери. Набираємо кілька таких номерів телефонів. З непрямих, але дуже докладних розмов із невидимими співрозмовниками робимо очевидні висновки. По-перше, як мінімум, вони явно націлені на якомога довшу розмову: тому, хто зателефонував на такий мобільний номер, дзвінок виллється в чималу копієчку. І хоч сумарно таким ділягам разом із деякими нечесними представниками операторів на цій простій операції не сколотити мільйонів, але на бутерброди з ковбасою цілком вистачить. По-друге, слід замислитися: що ж це за фірма така, якщо вона не може собі дозволити мати стаціонарний телефон, і чи потрібно взагалі з нею зв’язуватися?

Дуже зручний спосіб пошуку роботи через Інтернет. Утім, практика свідчить, що він не тільки допомагає претендентам, а й привабливий для шахраїв. Проведімо експеримент: вкидаємо в Інтернет дві пропозиції — у сфері копірайтингу та піар-послуг. Минуло зовсім мало часу, й електронна пошта принесла цікавий лист: «Вас вітає компанія… У вкладеному файлі міститься повна інформація про роботу в нашій компанії. Оплата — 5 тис. грн., мінус прибутковий податок. Зарплата офіційна. З повагою…» А тепер проведімо найпростішу перевірку з допомогою того ж таки Інтернету. Спочатку набираємо в пошуковій системі назву фірми, яка відгукнулася. Результат спантеличує — із 10 згадувань у восьми — попередження про те, що за цією назвою приховуються шахраї, а в двох інших — пропозиції співробітництва. Таким чином, позитивних відгуків — 0. До цього додамо відсутність адреси компанії, використання нею безплатної поштової системи та інші «дзвіночки», які легко визначає кожен користувач. До речі, за свідченням фахівців, на сайтах працевлаштування як мінімум кожне п’яте оголошення містить у собі приховане «розведення» на гроші. Висновок: шукаючи роботу через Інтернет, не лінуйтеся провести хоча б елементарну перевірку привабливих пропозицій.
Правило друге: ми — не раби, раби — не ми

Але навіть якщо вам пощастило і ви все-таки знайшли собі роботу, радіти рано. Уникнувши пасток у процесі пошуку робочого місця, можна зіштовхнутися з нечесними роботодавцями. Найпоширеніший спосіб обману для новобранців — плата за навчання, буцімто необхідне для роботи на новому місці. Ця хитра пропозиція передбачає сплату в середньому від 300 грн. до 300 доларів за (як сказав один із постраждалих, випускник київського вузу Андрій К., що претендував на вакансію менеджера) «курс нудних лекцій на загальні теми». Сумлінно відсидівши непотрібні лекції, які коштували чималих грошей, претендент знову звернувся до керівництва фірми, але у відповідь почув, що його послуг не потребують. Майбутньому співробітнику можуть запропонувати купити необхідні для роботи довідники, книжки, диски. У таких випадках може стати в пригоді попередження директора з персоналу торговельної мережі «Дім Злата» Михайла Позднякова: «Слід пам’ятати, що працевлаштування має бути безплатним, витрати, пов’язані з ним, порядний роботодавець повинен брати на себе».

Досить поширений спосіб обману з боку роботодавців — випробувальний термін, по закінченні якого працівникові кажуть, що він не підійшов. Насправді це зовсім не означає, що людина дуже погано виконувала свої обов’язки. Просто фірмі набагато вигідніше платити новобранцеві низьку зарплату на час випробувального терміну, а по його завершенні не підвищувати ставку, а запросити наступну жертву. Ще один варіант «розведення» — крадіжка ідей. У такому випадку працівникові дають серйозне завдання (скласти бізнес-план або розробити рекламну кампанію), а потім вдають, буцімто завдання виконане погано, грошей, відповідно, не платять, хоча насправді ідеї цілком реально використовують.

Зі жвавим менеджером із туризму Вадимом автор цих рядків познайомилася під час оформлення документів для туристичної поїздки до Франції. А невдовзі довелося знову зустріти збентеженого менеджера. Як розповів Вадим, на фірмі відбулися скорочення, і він запропонував свої послуги іншій туристичній компанії. Але, перш ніж оформити менеджером, йому запропонували… купити туристичну путівку на Кіпр, пояснивши це тим, що нібито потрібно вивчити цей напрямок. Відчувши, що в нього просто вимагають гроші, фахівець відмовився від такої сумнівної пропозиції. Проте, на жаль, у деяких фірмах купівля товару або послуги стає необхідною умовою працевлаштування, та аж ніяк не його гарантією. Подруга автора цих рядків виклала кругленьку суму за договір страхування свого життя, проте так і не стала страховиком. А її дочка змушена була покласти гроші на валютний депозит у комерційному банку, після чого їй дали зрозуміти, що в банки тепер влаштуватися нереально.

Фахівці порталу rabota.ua застерігають, що нечесні роботодавці можуть не тільки видурювати гроші, а й використовувати претендентів як безоплатну робочу силу. Наприклад, перекладачам, нібито для оцінки їхніх професійних якостей, можуть запропонувати перекласти складні та об’ємні іноземні тексти, а потім чемно подякувати, «забувши» заплатити. Копірайтеру, можливо, доведеться написати кілька рекламних матеріалів, про справжню вартість яких він так і не довідається. Звісно, нинішні реалії роблять людей, які шукають роботу, більш зговірливими й готовими йти на будь-який компроміс, але й про свої інтереси все-таки забувати не варто. Експерти радять потенційним працівникам у таких випадках бути обережними і хоча б поцікавитися, чому обсяги роботи такі великі, не кажучи вже про те, скільки коштує така робота, і оплатою.
Проти лома є прийоми

Шукачам роботи дуже важливо вчасно зрозуміти, що вони мають справу з нечесними людьми, які «розводять» їх на гроші. Якщо навіть найретельніше вивчення оголошення вас не насторожило, є ще одна чудова можливість розібратися, з чесним роботодавцем ви маєте справу чи ні. Йдеться про співбесіду. Ось уже де треба бути насторожі. Адже важлива будь-яка дрібниця. Наприклад, обіцяють казкові заробітки, а особливих професійних вимог не пред’являють, не вимагають підтвердження кваліфікації, немає жодних контактних даних роботодавця (у кращому разі — мобільний телефон або електронна пошта), обіцяють кар’єрне зростання, але при цьому пропонують мізерну зарплату або ж не дають часу на ретельне вивчення договору про працевлаштування.

Але, звісно, основна ознака нечесності — не дуже й завуальована спроба отримання грошей. За твердженням експертів, у нечесних компаніях можуть спробувати взяти в претендентів гроші за що завгодно (наприклад, за докладну інформацію про вакансію, тестування, запис на співбесіду, навчання, оформлення і навіть… за видаткові матеріали, аж до поштових витрат — є вже й таке ноу-хау).

Експерти порталу rabota.ua вважають, що особливо важко претендентам «розкусити» нечесні компанії, які пропонують роботу за кордоном (це окрема велика тема). Тому підказують: якщо компанія шукає працівників у нашій країні, то в неї має бути своє представництво. Претендентам не завадить порада старшого спеціаліста з добору персоналу ЗАТ «УРС» Людмили Корчак: «Необхідно поставити низку чітких запитань про особливості працевлаштування, про гарантії, які надає фірма, обговорити всі нюанси майбутньої роботи».

Цілком зрозуміло, що в час економічної кризи втомленим від пошуків достойної роботи людям дуже хочеться повірити в те, що вони нарешті знайшли шукане. Інколи вони остерігаються розгнівати роботодавців додатковими запитаннями, уточненнями і вже тим паче підозрами, бояться злякати своє щастя. Звісно, це особиста справа кожного, як саме поводитися під час пошуку роботи і самого працевлаштування. Проте не слід забувати про те, що за роботу все-таки повинні платити вам, а зовсім не навпаки.

Надія ГОЦУЄНКО

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад