Трудові відносини 2023: що має знати працедавець
Які головні новації? Закон про електронні трудові книжки: що врахувати 1. При дії військового стану працедавці можуть вести ряд електронних документів з питань трудових взаємовідносин чи відправляти носії, на котрих записані документи, згідно з законодавством сфери електронного документообігу і знайомити трудівників з цими документами. 2. Через ведення бойових дій і знищення майна установ та виробництв, запроваджено підстави для припинення дії ТД із трудівником: смерть фізособи-підприємця, котрим використовується праця за наймом чи набуття чинності за рішенням суду щодо визнання цієї особи відсутньою без вісті; смерть трудівника чи його визнання відсутнім без вісті. Також працедавець може звільняти трудівника: котрий не з’являється більше чотирьох місяців на роботі і не повідомляє щодо причин відсутності; котрому не можуть бути забезпечені умови труда, в разі, коли виробничі чи технічні інтенсивності, засоби виготовлення чи майно працедавця, що знищено через бойові дії. Такі трудівники будуть звільнені за окремою процедурою. 3. З КЗпП виключається ст.81 і ч.3 ст.83, котрі передбачають права трудівника, котрого звільняють на основі п.5 ст.36 КЗпП, переводити грошові компенсації за невикористаний час річної відпустки на інакше виробництво. Такі ж зміни внесено до ЗУ «Про відпустки» №504/96 ВР від 15.11.1996 р. Грошова компенсація за час невикористаної трудівником відпустки чи відпустки на дітей, котрі не були отриманими за життя, виплачуються сім’ї чи йдуть у склад спадщини. 4. Встановлено термін сплати зарплатні за відпустковий час – не більше ніж з останньої доби перед початком відпустки (з врахуванням норми Конвенції «Про оплачувані відпустки»). 5. За трудівниками, котрі призвані у воєнний стан до строкової служби чи при мобілізації чи прийняті до контрактної служби, не зберігатимуться середні заробітки, а терміни служби не ввійдуть у стаж для отримання річних відпусток. Для цього приведені до відповідності ст.119 КЗпП і ст. 9 ЗУ «Про відпустки». 6. Визначено в ст.102-1 КЗпП термін сумісництво. Законом №2352 усунені невизначеності в законодавстві ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ від 15 березня 2022 року. 1. Дія цього Закону поширюється на держслужбовців, посадовців, представників іноземних суб’єктів ГД в країні. 2. Конкретизовано впорядкованість встановлення робочого та часу відпочинку, котрим з категорій трудівників може збільшуватися тривалість праці впродовж тижня. 3. Відновлені механізми компенсацій за працю у вихідні дні (ст.72 КЗпП). 4. Уточнено системи надання річних відпусток: працедавець має прво обмежувати щорічні відпустки у 24 к.д. за цей рік. 5. Уточнені порядки та умови, у котрі призупиняється дія трудових договорів: працедавцем надсилається наказ, котрий укладено з посадовцями держорганів чи органів місцевого врядування, на узгодження військової адміністрації. 6. Порядки визначення і компенсації трудівникам і працедавцям сум грошей, що втрачені через військову агресію, за рахунок країни, котрою здійснена військова агресія, встановлені КМУ. При дії військового стану Держпраці з територіальними органами можуть здійсняти позапланові заходи держконтролю за дотриманням закону щодо праці юрособами вне залежності від форм власності, різновидів діяльності, ФОП і господарювання, з питань, коли виявлені неоформлені трудові відносини чи законності припинення дії ТД. Які зміни внесені до відпусток? З 19.07.2022 року додано 9 змін до правил отримання відпустки. 1. Новий трудівник інформується щодо тривалості щорічних відпусток. Норми закону №2352 передбачають, що до початку діяльності працедавець зобов’язується в узгоджені з трудівником способи інформувати того щодо тривалості відпустки (п.8 ч.1 ст.29 КЗпП). Трудівники можуть бути ознайомлені із наказами та повідомленнями працедавця стосовно їх прав та зобов’язань з використанням зазначених у ТД засобів комунікації з накладанням КЕП. За ТД сторонами можуть передбачатися альтернативні способи знайомства трудівника (ч. 3 ст. 29 КЗпП). До 19 липня 2022 року трудівника можна було ознайомлювати з договором відносно довготривалості відпусток та укладати ТД, в котрому зазначено тривалість річної відпустки.
2. Неробочі та святкові дні враховуються у довготривалість відпустки. Норми Закону №2352 передбачають, що при дії військового стану не застосовують норми таких статей, як 73 та 78-1 КЗпП і ч.2 ст.5 Закону про відпустки (ч.6 ст.6 Закону №2136). На основі Закону №2136 з 24.03.2022 року кадровиками враховувалися дні свят та вихідні до довготривалості річної відпустки та додаткових відпусток трудівникам, в яких є діти, незалежно від того, що за ч.2 ст.5 Закону про відпустки зазначалося протилежне. Законом №2352 була усунена дана колізія. 3. Річна відпустка надається за згодою працедавця. Норма Закону №2352 передбачає, що при дії військового стану надання трудівникові річної відпустки за рішенням працедавця може обмежуватися довготривалістю 24 к.д. Коли довготривалість головної відпустки становить більш 24 діб, невикористані дні таких відпусток при військовому стані надаються після того, як припинено чи анульовано військовий стан. При дії воєнного стану працедавець може відмовляти трудівнику в наданні днів річної відпустки, що невикористані. Коли трудівник звільняється під час військового стану, йому надається грошова компенсація відносно ст.24 Закону про відпустки. 4. Трудівникові, котрий поїхав за кордон чи одержав статус ВПО, надається відпустка без збереження зарплатні. Норми Закону №2352 передбачають, що при дії військового стану працедавець за заявою трудівника, що поїхав за кордон чи одержав статус ВПО, надає відпустку без отримання зарплатні тривалістю, що визначена в заяві, та не більше ніж 90 діб. Час цієї відпустки не враховується до робочого стажу, що надає права на річну відпустку, що передбачено п.4 ч.1 ст.9 Закону про відпустки (ч.4 ст.12 Закону №2136). 5. Трудівнику, котрий не має змогу працювати через наявність воєнних дій, надається відпустка без збереження зарплатні. Нормами Закону №2352 скасовано п.18 ч.1 ст.25 Закону про відпустки. Нею передбачалися права трудівника на відпустки без збережень зарплатні на час ведення АТО у відповідному населеному пункті, оборони чи утримування збройної агресії. 6. Час військової служби не рахується у стаж річних відпусток. Норми Закону №2352 передбачають, що у стаж річних відпусток не рахується час, коли за трудівниками, котрими проходиться військова служба при дії особового періоду на терміни до закінчення чи доби фактичного звільнення зберігалося робоче місце і посада на підприємстві на час призову. Така норма стосується тих, кого призвано: до строкової служби; до воєнної служби за призовом осіб-офіцерів; на службу при мобілізації; на службу за мобілізацією резервістів. Норми поширюються на трудівників, що вступили до контрактної служби. 7. Зарплатня за відпустковий час сплачується до її початку. Норми Закону №2352 передбачають, що зарплати трудівникам за відпустковий час сплачуються до початку відпустки, коли інакшого не перебачено законодавством, колективним чи трудовим договором (ч. 4 ст. 115 КЗпП). 8. Робітнику, котрого звільнено за переведенням, сплачується компенсація за річну відпустку. Норми Закону №2352 передбачають вилучення статті 81 КЗпП, ч.3 ст.24 та п.8 ч.7 ст.10 Закону про відпустки. 9. Виплата компенсацій за щорічні відпустки членам сім’ї трудівника в разі його смерті. Норми закону №2352 передбачають, що після смерті трудівника грошова компенсація надається за невикористані дні річних відпусток, з додатковою відпусткою трудівникам, в котрих є діти чи повнолітня дитина з інвалідністю підгр. А І групи, котрі трудівник не отримав за життя, сплачуються сім’ї трудівника, а при відсутності такої компенсація входить у спадщину (ч.1 ст. 24 Закону про відпустки). Зміни до гарантій робітників, що проходять службу
З 19 липня 2022 року було зменшене навантаження на працедавців. Вони більше не зобов’язуються зберігати середні заробітки за трудівниками, котрі проходять військову службу. Зміни внесені до ч.3 ст.119 КЗпП. Варто зберігати тільки робочі місця та посади на підприємствах чи в установах, фермерських господарствах, с/г виробничих кооперативах незалежно від підпорядкування та форм власності та у ФОП. Кому припиняються виплати? Зміни стосуються таких трудівників: котрі були призвані до строкової служби, при мобілізації, за призовом офіцерів, за призовом резервістів; котрими укладено контракти на службу. Трудівникам, котрі під час служби були поранені та проходять лікування в мед закладах, знаходяться в полоні чи визнані зниклими без вісті, працедавці також зберігають місце роботи та посаду. З якої дати припинено виплати? Припиняється сплата середнього заробітку з 19 липня 2022 року – тієї дати, коли було набуто чинності Законом №2352. Дія нормативно-правових актів в часі розуміється як те, що вона розпочинається з часу набуття актом чинності та припиняється після втрати чинності. До факту чи події застосовується закон чи акт, при дії котрого вони наступили. Дане тлумачення ч.1 ст.58 Конституції надано Конституційним судом у справі щодо зворотної дії в часі законів і інакших актів. Як оформлюється? Для припинення виплат середніх заробітків трудівнику, що несе військову службу, видається наказ, в котрому: зазначаються підстави та дати, з котрих припиняється нарахування та виплата середнього заробітку; визнається тим, що втратив свою чинність в частині збереження середніх заробітків, наказ щодо звільнення від праці трудівника через призов на службу при мобілізації. Як варто повідомляти трудівника? Трудівник ознайомлюється з наказом № 1000/5 (п.11 гл.10 р.ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18 червня 2015 року). Трудівників, що проходять воєнну службу, варто повідомити стосовно припинення нарахування і виплат середнього заробітку будь-яким засобом. Якщо трудівник не відкриє файл, варто надіслати йому фото наказу та попросити підтвердити у повідомленні, що він був ознайомлений з даним наказом. Чи можна надалі платити? Працедавець може встановлювати за рахунки власних коштів додаткові гарантії для свого трудівника, що проходить службу. Працедавець, котрий зберігає середній заробіток трудівника на час служби, покращує його умови труда у порівнянні з законодавством. За це Держпраці не може оштрафувати працедавця. В той же час, виробництвам радиться дотримуватися вимог за ч.3 ст.119 КЗпП. Трудівники-добровільці тероборони залишають права на сплату середнього заробітку, коли вони виконують свої зобов’язання в робочі часи. ЗУ № 2352-ІХ «Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ» став чинним з 19 липня 2022 року. Але ним були внесені зміни лише в ч.3 ст.119 КЗпП щодо скасування виплат середнього заробітку трудівникам, котрі проходять службу. Ч.1 ст.119 КЗпП лишається незмінною. А тому і далі добровільці ТО мають гарантії щодо збереження робочого місця та середньої зарплатні. Які виникають підстави для звільнення? З 19 липня 2022 року з’явилися нові підстави для звільнення, а саме: смерть працедавця чи його визнання без вісті відсутнім; смерть трудівника чи його визнання відсутнім без вісті; відсутність трудівника на робочому місці впродовж 4 місяців; неможливість забезпечення трудівника роботою, що визначена за ТД через відсутність організації умов чи знищення засобів виробництва через бойові дії. 1. Припинення дії ТД через смерть працедавця. До 19.07.2022 року при смерті працедавця-фізособи трудівник міг лише в суді встановити факт припинення дії ТД. Наразі трудівник може звільнятися за допомогою центру зайнятості, надаючи заяву про припинення ТД в паперовому або електронному форматі. Датою припинення дії ТЄ є дата надання заяви. ЦЗ повідомляє про це податкову службу та ПФУ. 2. Припинення діє ТД через смерть робітника. До 19 червня 2022 року у КЗпП не містилися підстави, за котрими припинено дію ТД з трудівником, котрий помер. Наразі ТД припиняється після смерті трудівника чи при визнанні його відсутнім без вісті на основі п.8-2 ч.1 ст.36 КЗпП. Компенсація та зарплатня за дні відпустки трудівника сплачуються сім’ї померлого. 3. Припинення дії ТД через відсутність трудівника на роботі протягом 4 місяців. До 19 липня 2022 у працедавців була проблема, щодо звільнення прогульника, котрого нема на робочому місці і з котрим нема зв’язку. Перед звільненням працедавець мав отримати від трудівника письмове роз’яснення (за ч.1 ст.149 КЗпП). На початку військових дій ця проблема стала ще гострішою, бо багато трудівників поїхали за кордон та довгий час не виходять на зв'язок з працедавцем. Наразі працедавець може звільняти трудівника за п.8-3 ч.1 ст.36 КЗпП. Документуються факти відсутності трудівника на роботі і даних стосовно його місцезнаходження. Якщо трудівник знаходиться за кордоном, має контакт з працедавцем але наразі не може виконувати свої зобов’язання, його звільнення є неправомірним. Строк лічиться на основі ч.3 ст. 241-1 КЗпП. 4. Розірвання ТД в зв’язку із втратою можливості забезпечення трудівника роботою через знищення майна працедавця через бойові дії. До 19 липня 2022 КЗпП не містив підставу для швидкого звільнення трудівника. Процедура звільнення через ліквідацію виробництва на основі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП має тривалість 2 місяці, а при діяльності профспілки на виробництві – 3 місяці. Наразі працедавець отримав права щодо звільнення трудівника через неможливість забезпечити того роботою, що визначена за ТД, через знищення всіх умов та засобів виробництва чи майна працедавця через бойові дії (п.6 ч.1 ст.41 КЗпП). Тепер працедавець може звільняти трудівника через те, що виробництво знаходиться в зоні бойових дій, в разі знищення будівлі через ракетні удари, в тому місці, де нема бойових дій. Законодавцями визначена процедура щодо звільнення за новими підставами ст. 49-2 КЗпП. Працедавець має: попередити щодо наступного звільнення трудівника особисто не більше ніж за 10 діб; надати профспілці дані відносно таких заходів, включно з інформацією щодо причин звільнення, кількості трудівників, котрих це стосується, строків звільнення; провести консультацію з профспілкою відносно заходів стосовно запобігання або мінімізації невигідних наслідків звільнень; повідомити держслужбу зайнятості щодо запланованого звільнення трудівників, коли таке звільнення є масовим (ст.48 ЗУ №5067-VІ «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 р.) – за 10 діб до звільнення.
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
18688
15016
345
57
283
23
315
54
656
240
311
36
302
48
296
34
282
57
283
55
270
10
274
22
280
27
382
121
289
13
297
27
273
19
499
223
264
11
278
35
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата у Львові та області складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 25000 грн.
Jobs.lviv.ua
- 10358 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...