Життя після мораторію: валютних позичальників змусять платити банкам

Депутати дозволили банкрутство фізичних осіб і скасували мораторій на стягнення житла за валютною іпотекою. Щоправда, мораторій зникне лише в середині 2020 року, а валютним позичальникам запропонують особливі умови реструктуризації боргів. Втім, позичальників ці пільги не тішать, оскільки майже 95% боржників не платять, а зняття мораторію змусить їх почати повертати кредитні борги.

Мораторій знімається

Спокійне життя валютних позичальників, яке тривало з 2014 року і дозволяло без наслідків не платити за іпотечними кредитами, незабаром піде в минуле. Депутати ухвалили в другому читанні Кодекс з процедур банкрутства, який перебудовує механізм банкрутства і дозволить фізособам легально очиститися від боргів, щоб почати кредитне життя з нуля.

Довгоочікуваною для банкірів, які видали до 2009 року величезні суми валютних кредитів на купівлю житла, стала норма перехідних положень цього Кодексу про скасування мораторію на стягнення заставної нерухомості за валютною іпотекою. Цей мораторій запроваджено як тимчасовий захід понад чотири роки тому в розпал неконтрольованої девальвації гривні.

Тоді депутати прописали в законі, що мораторій втратить силу після прийняття закону про особливості погашення валютної іпотеки. Але прийняти його парламент не зміг.

У процесі депутати відтермінували на рік скасування заборони для банків забирати житло у неплатників за кредитами. «Через рік з дня набрання чинності цим Кодексом втрачає силу закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті», – зачитав голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук. Якщо президент Порошенко підпише новий Кодекс до кінця 2018-го, мораторій зникне влітку 2020-го. До цього моменту вже рік діятимуть нові правила пільгової реструктуризації валютних позик.

Спадщина кризи

У Нацбанку підрахували, що на 1 травня частка прострочених кредитів, виданих до кризи 2008 року, становила 94,2% за іпотечним портфелем у валюті та до 36,9% – за гривневим портфелем. Через мораторій на стягнення забезпечення за валютними іпотечними кредитами обсяги конвертації кредитів у гривневі «несуттєво вплинули на якість обслуговування».

У НБУ підтримують прийнятий кодекс про банкрутство. «У банків залишилася значна частка проблемної заборгованості – близько 50 млрд грн... Скасування мораторію спільно з впровадженням інституту банкрутства фізичних осіб зрушить цю проблему з мертвої точки», – вважає керівник проектів НБУ Микита Лазаренко. На його думку, для позичальників, які поки не змогли врегулювати свою прострочену заборгованість за валютною іпотекою, «запропоновано лояльні умови реструктуризації».

Геть мораторій!

Скасування мораторію було лише питанням часу. «Мораторій не може тривати вічно, оскільки запроваджувався як тимчасовий захід до законодавчого врегулювання питань погашення валютних кредитів з урахуванням необхідності досягнення компромісу між кредиторами і позичальниками», – зазначає начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро Олександр Ярецький.

Зняття мораторію може спонукати неплатників за кредитами сісти за стіл переговорів з банками, багато з яких і зараз готові реструктуризувати борги.

Пільгові умови

У середині 2019 року (у момент набуття чинності Кодексу) стартує п'ятирічний період пільгових умов реструктуризації боргів. Перша умова – валютні кредити конвертуються в гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність фізособи. Тобто застосовуватиметься ринковий валютний курс, а не умовні 5,05 грн/$, які спочатку вимагали позичальники.

«До вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником в розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, який забезпечує вимоги кредитора», – зачитав Андрій Іванчук. Ринкову вартість визначить оцінювач, обраний кредитором. Залишок боргу, який перевищує вартість нерухомості, підлягає списанню лише «після повного виконання зобов'язань боржником з реструктуризованих зобов'язань».

Прописані також інші умови реструктуризації. Якщо загальна площа квартири не перевищує 60 кв. м (або не більше 13,65 кв. м житлової площі на кожного члена сім'ї боржника) або загальна площа житлового будинку – не більше 120 кв. м, то процентна ставка за таким планом реструктуризації встановлюється на рівні українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD), збільшеному на 1 п.п.

При цьому боржник і забезпечений кредитор можуть домовитися встановити в плані реструктуризації або в мировій угоді інші умови і порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, «але лише ті, які не гірші для інтересів боржника».

Банкіри вважають запропоновані депутатами ставки більш ніж привабливими для позичальників. Вони комплексно дивитимуться на реструктуризацію, в якій ставка буде тільки одним з елементів. «Старі валютні кредити видавалися під 10-12% в доларах, та ще коли долар був по 5 гривень. Тому не можна говорити, що номінальна ставка в 15,36% або 18,36% в гривні – це добре чи погано. Треба дивитися структуру угоди і умови рефінансування в цілому, враховуючи інші компоненти і реальні фінансові можливості клієнта. Адже ставка – це тільки один елемент з можливого набору умов рефінансування», – каже Олег Кляпко.

Кому винен, всім прощаю

Ухвалення Кодексу сколихнуло активістів так званого Кредитного майдану: вони були не готові до такого повороту подій. Основні їхні претензії стосувалися скасування мораторію. Нові умови погашення боргу позичальники в соцмережах не обговорювали. Тому фінансисти очікують нову хвилю вуличних протестів.

Частина валютних позичальників може не піти на контакт з банками навіть після зняття мораторію.

У ситуації, що склалася, все залежатиме від поведінки боржників. «Це компромісне рішення, яке цілком не вигідне для жодної зі сторін, але воно мотивує і банки, і боржників активніше шукати альтернативні варіанти вирішення проблеми. Важливо підкреслити, що право вибору – скористатися реструктуризацією чи ні – залишається повністю за боржниками. Якщо позичальник ініціює процедуру реструктуризації, банк або новий кредитор зобов'язаний прийняти його рішення. Так вирішив законодавець. Але якщо боржник не платить за кредитом і не скористався запропонованою законом реструктуризацією, у банку будуть розв'язані руки в частині примусового стягнення боргу», – вважає Олександр Ярецький. При цьому новий кодекс дозволить позичальникові «здати ключі від квартири» і подати на банкрутство, інакше, якщо продаж заставної квартири не покриє боргу, банк вимагатиме його погашення.

Навряд чи кредитори намагатимуться масово стягувати проблемну іпотеку після скасування мораторію, вважають в НБУ. «Основним бізнесом банків є кредитування, а не торгівля нерухомістю або іншими заставами. Стягнення заставного майна – це крайній захід у роботі з боржниками, який навряд чи стане масовим. Проте скасування мораторію – це важливий психологічний фактор для самого позичальника і сигнал до того, щоб сісти за стіл переговорів з банком», – говорить Микита Лазаренко.
https://finclub.net/