Що змінилося в гаманці українця: народ витрачає більше, ніж заробляє

Експерти кажуть, що справа не тільки в уповільненні зростання зарплат, але і в тому, що багато хто починає жити в борг, витрачаючи більше, ніж заробляє.
Доходи і витрати
Головні джерела доходів українців – це зарплати, які становлять майже половину загальної суми доходів середнього домогосподарства, і пенсії, допомоги, соцвиплати, що складають трохи більше третини всіх доходів. Причому як в грошах, так і у відсотках доходи населення збільшилися за рік майже на третину, склавши понад 157 млрд грн. Особливо «розбагатіли» пенсіонери, у яких щомісячний дохід склав більше 5000 грн на людину. Але насправді в цих доходах враховані і субсидії на оплату «комуналки», які в опалювальний сезон доходили до 1500 грн/міс. і більше. Прибуток від бізнесу, цінних паперів або відсотків по депозитах в структурі доходів займає менше 15% і в порівнянні з I кварталом 2017 року знизився майже на 1%.
Майже все зароблене йде на покупку товарів і послуг, причому грошей не вистачає, як і рік тому, – люди пускають в хід заощадження і беруть кредити. Це, на думку фінансових аналітиків, головна тенденція двох останніх років. Але якщо в I кварталі 2017 р. боржники активно повертали взяте в борг, то через рік вони активно накопичують нові кредити, які статистика також зараховує до доходів домогосподарств. За рік також стало більше валютних кредитів.
Експерти
Фінансові аналітики пояснюють зростання доходів збільшенням зарплат, перш за все мінімальних, і осучасненням пенсій, в тому числі військовим пенсіонерам, яким перерахували їхні виплати в січні-лютому 2018 року.
«Реальні, тобто з урахуванням інфляції, зарплати зросли за рік майже на 30%, – говорить виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Перш за все заробітки піднялися за рахунок «відбілювання» зарплат, так як їхню більшу частину стали платити офіційно, а меншу частину – в конвертах. Але зростання доходів працюючих призвело до подальшого розшарування населення за рівнем доходів, перш за все мова йде про пенсіонерів. Якщо рік тому у тих, хто отримує мінімальну пенсію, на їжу йшло 82% доходів, то тепер – 90%».
З майже 12 млн пенсіонерів близько 7 млн мають мінімальну пенсію або трохи вище мінімуму. У підсумку після дворазового підвищення соцстандартів у 2017 р. доходи цих пенсіонерів зросли на 9%, а інфляція склала 13,7%. Тобто за рік більше половини пенсіонерів стали біднішими, незважаючи на осучаснення пенсій та зростання мінімальних виплат. А зростання валютних депозитів сталося через те, що після підвищення люди працюють стали більше відкладати на депозити, причому на валютні, так як побоюються девальвації гривні до закладених в держбюджеті 29,3 грн/$ в середньому за рік. В цьому випадку валютні депозити виявляться вигідніше гривневих.
Що стосується перевищення витрат над доходами, то президент Украналітцентра Олександр Охріменко каже, що за рік значно пожвавилося кредитування, перш за все споживче.
«Зараз спостерігаються дві тенденції: перша – споживчі кредити в борг беруть ті, хто займається індивідуальним будівництвом, так як з початку теперішнього року почалося різке подорожчання будматеріалів, і взяти їх в кредит виявляється вигідніше, поки не піднялася ціна, – аналізує Охріменко. – І друга тенденція – все більше людей не дотягують до зарплати через випереджальне зростання цін на продукти і активно користуються кредитним лімітом по банківських картках. Отримавши зарплату, вони погашають борг, і відсотки банк нараховує невеликі».
Експерт також відзначив зростання, хоча і невелике, іпотечного кредитування та видачу більшої кількості кредитів під покупку автомобілів.
Прогноз: доходи будуть рости
В цьому році передбачається зростання зарплат і пенсій, як зазвичай буває в передвиборні роки.
«Восени повинні ще підвищити мінімальну зарплату приблизно на 400 грн – це призведе до подальшого підйому офіційних заробітків і у тих, хто отримує більше мінімуму, – прогнозує Охріменко. – Але, за нашими оцінками, люди, перш за все молоді, будуть більше витрачати, ніж збирати, тобто жити в борг, як це прийнято на Заході».
https://www.minprom.ua/