Велика розбірка: що таке відкриті дані і навіщо вони потрібні

Що таке концепція open data?
Відкриті дані (open data) – інформація, вільна для неодноразового доступу, безкоштовного використання/поширення, а також для машинної обробки. Йдеться про безперешкодний доступ до інформації, визнаної відкритою на держрівні.
В Україні цю сферу контролює Закон «Про доступ до публічної інформації». Розпорядники open data зобов'язані надавати інформацію на вимогу, оприлюднити та регулярно оновлювати її на єдиному держпорталі відкритих даних і на своїх сайтах. Також хто завгодно може використовувати open data в бізнес-цілях – їх можна включати до складу свого продукту або послуги, але з посиланням на джерело даних.
Іноді форму open data може приймати інформація з персональними даними фізособи за умови, якщо вона знеособлена, захищена Законом «Про захист персональних даних». Або людина, чиї дані містяться в інформації open data, погодилася на її поширення. А з моменту опублікування в Єдиному держреєстрі (судовому, податковому) дані отримують статус «публічна інформація в формі відкритих даних». І для їх використання згоди людини не потрібно. Так, домашня адреса засновника компанії може перетворитися з персональної інформації в публічну.
Яку інформацію повинні публікувати відомства?
Уряд визначає, який перелік наборів даних отримує статус open data, які установи відкривають інформацію, як часто потрібні поновлення на сайтах та ін. В кінці 2017 року Кабмін дав громадськості доступ до 600 наборів даних (раніше – 300).
Є загальні вимоги, в рамках яких держустанови зобов'язані надавати інформацію про себе в формі open data. Це, наприклад, фінзвітність, інформація про оргструктуру. Крім того, існують допвимоги з надання інформації, якою володіють відомства. Це залежить від їх діяльності. Наприклад, Мін'юст зобов'язаний давати доступ майже до 20 наборів даних. У цьому списку Єдиний держреєстр юросіб та фізосіб-підприємців, Єдиний реєстр нотаріусів та ін. А Міністерство охорони здоров'я має давати доступ, наприклад, до Реєстру оптово-відпускних цін на ліки, статистики захворювань. Міносвіти зобов'язане публікувати деперсоніфіковані дані учасників ЗНО з предметів. Укравтодор має оприлюднити дані по ремонту автодоріг державного значення (ціни, терміни), ліквідації ямковості на основних дорогах країни. Це мала частина того, до чого українці повинні мати вільний доступ і користуватися на свій розсуд.
Як можна використовувати відкриті дані?
Українці можуть використовувати відкриті дані не тільки для того, щоб бути в курсі діяльності держустанов, а й з користю для себе. Наприклад, при покупці квартири на первинному ринку мало хто хоче потрапити на гачок нечесного забудовника. Щоб уникнути проблем, треба дізнатися якомога більше інформації з відкритих джерел про компанію-забудовника. Для цього потрібно зайти в реєстри і подивитися дані про те, скільки років компанія працює на ринку, який вид діяльності зазначено як основний, чи є необхідні ліцензії, хто засновник компанії, і чи не пов'язаний він з будь-якими махінаціями раніше. Також можна з'ясувати, в яких судових справах фігурує компанія, чи немає щодо неї виконавчих проваджень (з'являються, якщо компанія не виконує рішення суду). Всі ці дані можуть прояснити ризики співпраці з конкретним забудовником і допоможуть прийняти людині рішення, чи вкладатися в будівництво. Нагадаємо, що в Україні затвердили нові державні будівельні норми.
Корисно скористатися open data і в разі, коли потрібно прийняти рішення про отримання вищої освіти. Для початку варто відвідати Реєстр вищих навчальних закладів, який розміщений на сайті Міносвіти. Тут можна дізнатися, яка форма власності ВНЗ, хто керує конкретним закладом, і де розташовано навчальний корпус. Крім цього, там вказано код ЄДРПОУ, за яким можна отримати більш детальну інформацію з інших джерел відкритих даних. Зокрема, можна дізнатися про філії ВНЗ, наявність ліцензій на навчання, можливі суди тощо. Ця інформація допоможе розібратися, чи варто відправляти дитину вчитися туди, і, можливо, платити цьому закладу гроші за навчання.
Навіщо українському бізнесу потрібен доступ до інформації у формі відкритих даних?
Бізнес може отримати більшу вигоду від open data. Щоб компанії і підприємці не понесли репутаційні та фінансові втрати через неблагонадійність потенційних партнерів, варто перевіряти їх за різними джерелами інформації. Для цього існують спеціалізовані сервіси та онлайн-системи, які надають потрібну інформацію у вигляді готового досьє з супутньою аналітикою.
Так на що звернути увагу при вивченні майбутнього партнера? Необхідно провести перевірку за кількома критеріями. Спочатку важливо дізнатися, чи не перебуває підприємство в стадії ліквідації. Далі варто подивитися, який вид діяльності зазначено основним і чи є у компанії необхідні ліцензії. Також важливо перевірити участь компанії в судах і уточнити, чи виконує підприємство судові рішення. Важливо й те, хто є власником підприємства, чи не фігурує ця людина в якихось гучних справах, а також, чи не знаходиться вона і сама компанія під національними або міжнародними санкціями. Вся ця інформація відноситься до відкритих даних, тому бізнес може сміливо її використовувати в своїх інтересах.
Як open data вирішує проблеми нашого суспільства?
Останні роки українські журналісти та громадські активісти вчаться працювати з відкритими даними. Адже для якісного розслідування з доброю доказовою базою вже не треба писати десятки запитів держустановам, чекати тижнями відповідей і отримувати в результаті формальну і неінформативну відповідь. Для виконання цієї роботи треба знати, що і де шукати. За допомогою open data можна, наприклад, дізнатися зв'язки між чиновниками і бізнесом і зрозуміти, хто і чиї інтереси лобіює.
Завдяки онлайн-ресурсу, де зібрані декларації українських чиновників, громадськість може відстежити джерела їх доходів, майно, яким вони володіють. Ця інформація допомагає дізнатися, які українські держслужбовці збагачувалися незаконно. Наприклад, при сукупному офіційному доході в 100-200 тис. грн купували елітні авто або дорогу нерухомість в столиці. Або ж хто з чиновників успішно «записав» свої багатства на родичів.
Крім того, на сайті системи ProZorro доступні всі дані про держзакупівлі. Завдяки цьому громадські організації та журналісти з легкістю виводять на чисту воду держзамовників, які намагаються проводити тендери нечесно, відмивати кошти, переплачувати за товари і послуги. На підставі відкритих даних вже було створено кілька спецресурсів – пошуково-аналітична система «.007», моніторинговий портал DoZorro і інші.

https://ukr.segodnya.ua