Іван на печі, або користь ірраціональної мотивації

Нам платять за повний робочий день, тому копати «від огорожі й до обіду» – це модель раціонального західного управління, яка не властива вітчизняній культурі. А наші люди – вони як ті «Івани» з казки, їх інакше потрібно мотивувати.

Хто з нас не мріяв полежати на теплій сільській печі, щоб усі справи при цьому виконувалися самі? Що це? Інфантилізм нашої душі чи таємне знання, що передалося з генами? Спробуємо розібратися.

Бажання нічого не робити чи робити мінімум і при цьому жити гідно завжди було двигуном прогресу. У складній науці «нічогонероблення» співіснують і борються дві тенденції: попрацювати на славу і потім довго-довго відпочивати та взагалі не працювати. Першої, схоже, дотримуємося ми, другої – деякі племена Америки й Океанії.

Що таке ірраціональна мотивація?

Ірраціональна мотивація – це, мабуть, найзагадковіша, найнезрозуміліша й одночасно найбільш багатообіцяюча з усіх типів мотивації. Під ірраціональною мотивацією пропонується розуміти психофізіологічну реакцію тілесно-емоційної сфери працівника, спрямовану на вибудовування угоди між ним і роботою. Угоди, в якій враховувалися б інтереси тілесно-емоційної сфери. Інтереси ці наступні:

Не занадто тривалий час роботи.
Комфортні умови роботи.
Комфортна атмосфера в колективі.
Лояльне керівництво.
Бонуси, подарунки, знаки уваги, пільги.

Ірраціональна мотивація проявляється в поведінці ірраціонально, нелогічно, проте вона проявляється завжди. Раціональна мотивація проявляється не завжди, а тільки тоді, коли працівник хоч би поїв і поспав. Без цього він не захоче працювати навіть у тропічному раю. А ось емоції, як прояв специфічного «розуму» в нашій свідомості, виражаються завжди, за винятком повної втрати свідомості. Ірраціональна мотивація виходить із таких глибин свідомості, які навіть страшно уявити. Чи можна відмовити ми йому на тих підставах, що цей «розум» не мислить раціональними, вимірними категоріями?

У статті розглянемо наступні питання:

Чи треба мотивувати підлеглого працювати менше і як це зробити?
До чого приведе компанію свідоме використання ірраціональної мотивації?
З чого почати?

Навіщо треба стимулювати ірраціональну мотивацію?

Варто зазначити, що в умовах вітчизняного бізнесу постійно стимулюється відсутність ірраціональної мотивації, наперекір природним проявам людської психіки. Від працівника вимагається постійно працювати неважливо чому і навіщо.

У книзі «Мета» головні герої обговорюють питання: чому на заводі робітники увесь час повинні щось робити? Безліч деталей, які вони виготовляють, нікуди діти, але показник праці робітника – кількість деталей!

Керівник заводу «Крафт» стосовно відпочинку робітників на виробництві спокійно зазначив: «Що ж, значить, у них на ділянці все гаразд».

Чи зацікавлений працівник у тому, щоб виконувати менше роботи? Припустимо, він придумав, як оптимізувати бізнес-процес так, щоб у нього було менше роботи. Він молодець? А якщо цей співробітник придумав, як взагалі обійтися без неї, він теж молодець? Але зазвичай у наших реаліях для працівника така ініціатива погано закінчується: можна обійтися й без нього! Значить, саме страх бути звільненим стимулює працівника не проявляти ірраціональність. Працівник або виконує марну роботу й демонструє безглузду активність, або балансує на межі – як влаштувати процес так, щоб працювати менше, але водночас не переступити ту межу, за якою – звільнення.

Розглянемо корпоративне свято як засіб ірраціональної мотивації. Чому саме корпоратив, а не суботник, до прикладу? Корпоратив влаштовують не люди, а компанія. Працівники на корпоративах, наперекір поширеній думці, не знімають напругу, а заряджаються один від одного ірраціональною енергетикою. Невипадково на таких корпоративах народжуються сміливі ідеї та проекти! А суботник не є засобом ірраціональної мотивації, оскільки це праця, хоча й колективна.

Інший бік ірраціональної мотивації – це зовнішній вигляд працівника. Який керівник не мріє про усміхнених працівників – не важливо, це продавці чи робітники на конвеєрі? Такі працівники допускають менше помилок і менше втомлюються. Такі працівники хочуть виділятися, зростати, бути кращими. Тобто, завдяки ірраціональній мотивації створюються умови і для раціональної мотивації. Без ірраціональної мотивації усе розвалюється. Працівники хочуть більше працювати, якщо їх правильно раціонально мотивувати, і не можуть, але втомилися, чи погані умови, або немає настрою. Працівники хочуть бути кращими, проявляючи егоїстичну мотивацію, але навіщо бути кращим в умовах «болота» або постійного стресу?

Отже, ірраціональна мотивація створює умови для управління іншими типами мотивації, а її відсутність унеможливлює роботу з іншими типами мотивації.

Як стимулювати ірраціональну мотивацію?

Ірраціональна мотивація має глибоке коріння. На що вона впливає? Проекти й ідеї, з одного боку, і зовнішнє благополуччя працівника – з іншого, – цілком лежать у сфері відповідальності ірраціональної мотивації. Ірраціональна мотивація є також фундаментом двох найважливіших основ бізнесу: лояльності працівників і командоутворення.

Дійсно, на чому базується лояльність працівника до свого керівника? На раціональній мотивації? Ні, швидше, вона викликає почуття причетності працівника до своєї особистої праці, і тільки. Егоїстична мотивація? Так, працівник, звісно, хвалитиме свого керівника, вислужуватиметься перед ним, але чи саме така вірність потрібна? Ні, вірність – почуття ірраціональне, і забезпечити його здатна тільки ірраціональна мотивація.

Командоутворення теж належить до сфери інтересів ірраціональної мотивації, оскільки вона відповідає за комфортний стан кожного працівника. Є люди з яскраво вираженою ірраціональною мотивацією. Це або патологічні ледарі – і таких слід звільняти, або центр команди. А хто може виконувати роль центру? Раціонал піклується тільки про власну роботу і про своє почуття незамінності! Егоїст також не займатиметься побудовою команди, хоча, звісно, із задоволенням візьме на себе роль формального лідера, коли команда буде побудована. Ірраціонал має точки зіткнення, точки дотику, може порозумітися і з раціоналом, і з егоїстом. Як і раціонал, ірраціонал любить порядок, поступовість, неметушливість на роботі, де він створив собі затишне «гніздечко». З егоїстом його об’єднує високий ступінь залежності від похвали, грошових та інших призів. Якщо для егоїста це знаки його важливості для себе та інших, то для ірраціонала – просто гроші, на які можна придбати щось, що радуватиме, мотивуватиме.

Що робити керівникові?

Розуміти, що ірраціональна мотивація – потужна зброя, яка при мінімальних засобах здатна згуртувати компанію. Що коштуватиме керівникові регулярно водити свою команду за власний рахунок у кафе? Копійки в масштабах фірми! Зате усі ідеї та думки, які там озвучуватимуться, будуть ціннішими за тиждень роботи команди. І все тому, що ви змусили людей відчути, що про них піклуються не як про працівників, а піклуються про їх шлунки та нерви, про їх дозвілля.
Розуміти, що лояльність особисто до вас залежить від тих методів ірраціональної мотивації, які ви застосовуєте. Якщо не застосовуєте жодного – лояльних до вас у компанії не буде.
Цінувати здатність людини менше працювати зі збереженням високого результату, культивувати відмову від виконання тих операцій, які робити не потрібно, заохочувати за це, але адекватно – за законами ірраціональної мотивації. Неможливо мотивувати працівника, який придумав як оптимізувати бізнес-процес, фразою: «Ну ось, саме ти й будеш його оптимізувати!». Це провал! Такого працівника варто відправити в оплачувану відпустку, і, будьте впевнені, він і там щось придумає.
Любити підлеглих такими, які вони є. Лояльно до них ставитися. Не тому, що вони на це заслуговують, а тому, що так ви народжуєте в них ірраціональну мотивацію.
Розуміти, що підлеглі– передусім люди. Створіть канал виходу для емоцій, направте їх у потрібне вам русло – це й є правильним менеджментом.