Ініціативна група зуміла зібрати три тисячі підписів мешканців Рясного-2 проти будівництва заводу

Невдовзі після того, як стало відомо, що турки хочуть зводити в нашому місті сучасний завод із виробництва асфальту, який створить небезпечну конкуренцію для місцевих виробників асфальту, з’явилася ініціативна група, котра виступає проти цього спорудження. Тією чи іншою мірою сприяють їй у цьому депутати Львівської міської ради від ВО “Свобода”, які наполегливо рекомендують депутатському корпусу та міській владі прислухатися до думки мешканців.

Турецька фірма “Онур Конструкціон Інтернешнл” у місті Лева успішно працює вже два роки. Також вона відома тим, що проклала на Львівщині частину траси Київ-Чоп від Львова до Бродів. Дорога, що її зробила турецька фірма, найвищої якості, в чому могли переконатися всі водії, які їздили зі Львова до Києва чи проїжджали львівськими вулицями Науковою або Стрийською.

Для роботи в місті та, можливо, і в області туркам просто необхідно мати свій постійно діючий асфальтний завод. Під нього вони викупили на аукціоні земельну ділянку в Рясному-2, але збудувати підприємство наразі не можуть через те, що хтось підбурює людей до акцій протесту проти спорудження заводу.

Ініціативна група на чолі з Костянтином Орловським, яка вимагає недопущення зведення турецького заводу, мотивує свої дії тим, що підприємство створюватиме значну загрозу екологічній ситуації не лише мікрорайону, а й усього Львова. Мовляв, західні вітри, які найчастіше дмуть у нашому регіоні, розноситимуть шкідливі викиди із заводу по всій території міста, городяни начебто щодня дихатимуть діоксинами сірки, оксидами азоту, фенолом, сажею, формальдегідом та іншими небезпечними речовинами.

Ініціативна група зуміла зібрати три тисячі підписів мешканців Рясного-2 проти будівництва заводу.

Щоправда, зробити це в районі, де в багатоквартирних будинках проживають десятки тисяч людей, не так вже й складно. До того ж, якість цих підписів бажає кращого. Частина їх написана одним почерком і однією ручкою.

Хто саме стоїть за ініціативною групою, яка виступає проти спорудження заводу, достеменно не відомо. Ймовірно, в цьому можуть бути зацікавлені й місцеві виробники асфальту, й українські підприємства, що ремонтують дороги. Адже турки відбирають у них значний шматок хліба. Турецький асфальт не лише значно вищої якості, ніж місцевий, турки його ще й продають дешевше, ніж вітчизняні підприємства. На свої ж дороги “Онур” дає гарантію 15 років, що в українських реаліях виглядає просто фантастикою.

Проте якщо не можна встановити точно, які саме підприємці стоять за ініціативною групою, що виступає проти будівництва турецького заводу, то точно відомо, яка саме політична сила у Львівській міській раді надає цій групі підтримку.

На сесії ЛМР, де мали розглядати питання про затвердження земельної ділянки в Рясне-2 за фірмою “Онур”, депутат від “Свободи” Василь Павлюк несподівано заявив про існування ініціативної групи, яка виступає проти будівництва нею заводу. Оскільки досі про цю ініціативну групу ніхто з депутатів ЛМР не знав, це наштовхує на певні роздуми. Згодом же проти спорудження заводу і вимоги дослухатися до думки ініціативної групи почав виступати й інший представник “Свободи” Андрій Хомицький. Причому свободівці та лобісти заборони будівництва асфальтового заводу не беруть до уваги те, що підприємство зводитимуть не посеред житлових масивів, а в промисловій зоні.

Ініціативна група з недопущення будівництва заводу стверджує, що санітарний бар’єр, допустимий для підприємств у промзоні Рясне-2, – 300 метрів, а от підприємства першого класу небезпеки, до яких начебто належить завод “Онуру”, потребують захисного кордону 1000 метрів. Таким чином, до території санітарного кордону входитиме і значна частина майбутньої рекреаційної зони лугопарку “Білогорща”, передбаченої генпланом міста Львова.

Богдан Підгайний, представник ТзОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” усі ці твердження спростовує. За його словами, від житлової зони потужності виробництва розташовуватимуться на відстані 1500 метрів. Окрім того, за його твердженням, Державне управління охорони навколишнього середовища не довело шкідливості викидів від виробництва асфальтобетону.

Б. Підгайний стверджує, що всі відходи підприємства, зокрема й ті, що потраплятимуть у повітря, осідатимуть на території, що належить ТзОВ “Онур”, бо, мовляв, очисне обладнання буде найвищого ґатунку.

Наразі активісти з Рясного спільно з екологами таки домоглися скасування дозволу на виконання підготовчих робіт до будівництва асфальтного заводу. Але це не засмучує представників “Онуру”, які налаштовані вже наприкінці року вмонтувати обладнання на новозбудованому заводі.

Віктор Мельничук, Ярослава Мальцева