Онлайн-освіта: як ставляться роботодавці до онлайн-дипломів

Внаслідок цього багато вчених пророкують революцію в системі освіти, коли люди будуть отримувати знання в мережі. Поки одні університети побоюються швидкого зростання популярності онлайн-освіти, інші йдуть в ногу з часом, активно розробляючи відкриті курси.
Трохи історії
Ідею організувати дистанційну форму навчання запропонував ще в 1926 році британський учений, директор освітніх програм на BBC Джон Кларк Стобарт. Тоді навчальному закладу нового типу він дав назву «Повітряний університет» ("University of the Air"). Але лише в 1969 році ідея була втілена в життя – був створений перший дистанційний університет. Популярність його програм зростала, інші університети успішно запускали аналогічні проекти.
У 2011 році Стенфордський університет запустив відразу три курси через Інтернет. Тоді тільки один із цих курсів відвідали близько 160 тис. слухачів зі 190 країн світу. Потім цей приклад почали наслідувати інші престижні американські виші. І вже в червні 2014 року в світі існувало 2 600 відкритих онлайн-курсів.
Онлайн-навчання в Україні
В Україні онлайн-освіта тільки набуває популярність. У 2013 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка першим у країні запропонував онлайн-курси на базі проекту "Університет онлайн".
Зовсім недавно Національний університет ім. Тараса Шевченка, Києво-Могилянська академія, Український католицький університет та Львівська IT-школа оголосили про те, що збираються безкоштовно викладати курси своїх викладачів на українській освітній платформі Prometheus. Раніше на цьому проекті вже з'являлися окремі курси від викладачів "Могилянки", КПІ та інших вишів.
Провідні світові платформи
Сьогодні відкриті онлайн-курси дають можливість пройти навчання у викладачів престижних вишів світу, “влитися” в мультинаціональне студентське середовище на форумах і, звісно ж, отримати документ, що підтверджує проходження онлайн-курсу.
Типовий онлайн-курс складається з відеолекцій, інтерактивних завдань та форуму, де слухачі можуть ставити запитання однокурсникам та викладачам. Обов'язкова умова курсів – здача всіх іспитів.
Провідні світові платформи, які дають можливість отримати самостійно онлайн-освіту: Coursera, EdX, Khan Academy, Udacity, Canvas Network, Stanford iTunes U, UMass Boston Open Courseware, OpenCulture, Udemy.
Як ставляться до онлайн-освіти роботодавці
"Було б перебільшенням сказати, що фахівці з онлайн-дипломами автоматично потрапляють у "чорний список" роботодавців, але й ставити знак рівності між стандартною та онлайн-освітами не можна. Онлайн-диплом – причина більш пильної уваги до підготовки фахівця з боку рекрутера/HR-а", – каже провідний консультант з рекрутингу компанії Brain Source International Ольга Штиль.
За наявності інших рівних претендентів, додала вона, перевага може бути надана фахівцеві зі звичайним дипломом, але потрібно розуміти, що ситуації абсолютної рівності зустрічаються вкрай рідко.
У будь-якому разі претенденту з онлайн-освітою слід підготувати переконливе обгрунтування для HR-а – чому його освіта не тільки не поступається традиційній, але й є перевагою для позиції, на яку він претендує.
"Для потенційних кандидатів на позицію в компанії Ernst & Young (EY) дипломи про проходження онлайн-курсів є перевагою з кількох причин. По-перше, онлайн-платформи дають можливість отримати додаткові знання та досвід вирішення практичних кейсів. По-друге, це хороша можливість вдосконалити англійську мову. По-третє, онлайн-диплом характеризує кандидата як мотивовану людину, яка займається професійним розвитком і вміє досягати результатів", – підкреслила фахівець відділу персоналу EY в Україні Єлизавета Максимець.
Як правило, додала експерт, онлайн-освіта є додатковою до основної університетської. Проте вже зараз є низка онлайн-курсів, які можуть скласти конкуренцію класичній освіті, особливо, якщо якість викладання у виші низька. До того ж, курси можуть бути корисними для підвищення кваліфікації або отримання нової спеціальності.
"Наявність дипломів про проходження онлайн-лекцій, вебінарів чи будь-якого іншого виду дистанційного навчання, швидше за все, може розглядатися як додаткова перевага здобувача", – зазначає фахівець із підбору персоналу кадрового холдингу АНКОР в Україні Олександра Дьяконова.
Роботодавець може розцінити онлайн-диплом як бажання здобувача удосконалювати вже знання, а це – великий плюс.
Просування у кар'єрі
У бізнесі існує негласне правило, коли люди із заочною вищою освітою мають менше шансів отримати високу посаду в тій чи іншій компанії в порівнянні з колегами, які здобули вищу денну освіту. Така сама ситуація може виникнути з онлайн-освітою. Українські роботодавці з обережністю ставляться до онлайн-дипломів. Компанії часто не хочуть розбиратися, чи дійсний цей диплом і як його отримали.
"Це може стати формальною причиною не підвищувати співробітника. Але якщо у керівництва немає бажання підвищувати співробітника, знайти ту чи іншу причину не складно. Якщо співробітник насправді переріс свою позицію і готовий брати на себе більше відповідальності, приносячи бізнесу додаткову користь, онлайн-диплом не повинен стати перешкодою", – зазначила Ольга Штиль.
Чи варто вчитися онлайн?
"Онлайн-освіта за своєю специфікою підходить далеко не всім. Тут потрібно володіти достатньою мотивацією ("покинути" онлайн-навчання психологічно простіше, ніж виш), хорошою самоорганізацією (легше"філонити"). Тому онлайн-освіта може стати основною лише для людей певного складу", – пояснює експерт.
За словами Ольги Штиль, зараз модно, а в деяких ситуація і просто необхідно мати декілька освіт. Це може бути поєднання "офлайн + онлайн", тоді й зайвих запитань не буде.
"Додаткові знання, отримані з міжнародних джерел, як правило, актуальні та прикладні, тому якщо вони відповідають посаді та сфері, то можуть підвищити конкурентоспроможність кандидата на ринку праці", – зазначила Єлизавета Максимець.
Онлайн-освіта стає все більш популярною не тільки серед юних фахівців, а й людей, які вже мають певний досвід роботи. "При наймі співробітника, роботодавець у першу чергу звертає увагу не на дипломи, які є у кандидата, а на його досвід, особистісні якості, прагнення розвиватися, аналітичні здібності тощо", – підкреслила Олександра Дьяконова.
Освіта – лише один із факторів, на який звертає увагу HR-фахівець при оцінці кандидата. Не менше, а, мабуть, й більше значення має досвід роботи, конкретні успіхи в трудовій діяльності, рекомендації від колишніх керівників. Маючи плюси у цих та інших питаннях можна розраховувати на хороші та високі позиції.
"Якщо чесно, то більшість HR-ів не знають за якими критеріями оцінювати якість отриманої освіти таких претендентів. Лінійні менеджери, звичайно, можуть оцінити кваліфікацію випускників таких вишів, провівши тестування за специфічними, професійними знаннями", – розповіла Ольга Штиль.
На кого вчитися?
Перевагою онлайн-освіти є те, що її програми, як правило, актуалізуються більш оперативно, ніж програми вишів та інших освітніх закладів.
"Тому цілком можна собі уявити програміста з дипломом, отриманим онлайн. Навпаки, інженер на промислове підприємство або медичний працівник – не ті професії, де онлайн-освіту можна розглядати серйозно", – переконана Ольга Штиль.
Сьогодні, додала Олександра Дьяконова, сертифікати онлайн-курсів не розцінюються роботодавцями як альтернатива профільному диплому. Це доповнення, яке може виявитися бонусом при відборі одного з кандидатів на певну вакансію, наприклад, для IT-спеціальностей, онлайн-маркетингу, фахівців із продажу.

www.ubr.ua

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад