Ринок праці в Україні. Роботу знайти все важче

Політична криза і економічний спад з усіма наслідками очікувано вилилися в скорочення витрат компаній, закриття регіональних офісів і представництв, скорочення штатів та інші звичайні для різкого спаду події та обставини.
«В умовах політичної та економічної нестабільності, виборів та бойових дій на Донбасі роботодавці, по-перше, докладають максимум зусиль для того, щоб оптимізувати поточні витрати», - каже Уляна Маслова, керівник дослідницького центру hh.ua.
За словами експерта, в першу чергу це означає звільнення персоналу, без якого можна обійтися, і набір нових співробітників тільки в разі крайньої необхідності.
«По-друге, багато з них не можуть зробити довгострокових прогнозів ситуації, а значить, не відкривають нових напрямків і, відповідно, робочих місць» - додає Маслова.
За даними порталу hh.ua, конкуренція на ринку праці України менш ніж за рік зросла майже в два рази.
«Якщо на початку року середній hh-індекс - співвідношення кількості резюме до кількості доступних вакансій - складав 2,5, то зараз цей показник наближається до 5. Ту ж тенденцію, до речі, підтверджує і середній термін пошуку роботи - за рік він зріс з трьох до шести місяців » - констатує Маслова.
Невелике пожвавлення спостерігалося в жовтні - за даними рекрутерів, кількість вакансій за цей місяць збільшилася, правда, всього на 2%. При цьому в середині осені зросла і кількість претендентів. У зв'язку з законом про люстрацію пошуком роботи перейнялися і чиновники, що мали підстави побоюватися звільнення. У жовтні державний сектор увійшов до першої п'ятірки за кількістю звернень щодо працевлаштування.
У той же час, якщо вірити офіційним даним Державної служби статистики, безробіття в Україні, навпаки, скорочується з початку року. Якщо в лютому в країні були офіційно зареєстровані 515,7 тис. безробітних, то вже у жовтні - 402,7 тис.
«Якщо чесно, виходячи з практики нашого рекрутингового агентства, економічної ситуації в країні і прогнозів багатьох аналітиків відносного того, що в 2015 році ситуація в Україні ще більше погіршиться, я не можу логічно пояснити цю статистику, - дивується Наталя Макєєва, директор з маркетингу та розвитку компанії Golden Staff Group. - Можливо, динаміка, яка відображається Держслужбою статистики, пов'язана з тим, що ті компанії, які хотіли скоротити штат, зробили це раніше і далі ситуація послідовно стабілізується. Можливо, скорочені співробітники знаходять роботу, можливо, менш оплачувану і більш низької кваліфікації, щоб якось пережити важкий період. Ми ж в агентстві спостерігаємо на ринку праці стабільно не дуже хороше становище протягом усього 2014 року, так як пропозиція вільних резюме значно перевищує кількість пропонованих вакансій. Роботу знайти сьогодні непросто».
Зарплатні очікування.
За словами HR-фахівців, посилює конкуренцію на ринку і те, що роботу активно шукають не тільки люди, які її втратили, а й бажаючі змінити місце і сферу діяльності.
«Люди активніше реагують на вакансії роботодавців, підписуються на більшу кількість їх видів, розміщують більше варіантів своїх резюме. І причини цієї активності не тільки скорочення кадрів, але і урізання зарплат в більшості компаній», - говорить Тетяна Пашкіна, контент-експерт компанії Робота Інтернешнл.
«За цей рік співробітникам нашої компанії урізали зарплату в доларах практично вдвічі. Правда, нікого не звільнили», - розповідає Корреспонденту Олена, менеджер одного з найбільших міжнародних рекламних агентств у Києві.
Але якщо Олену така ситуація влаштовує, то ті, хто отримує зарплату в гривні, миритися з обставинами хочуть не завжди.
«Іноді фактором, що підштовхує людину до пошуку нової роботи, стає навіть не фактичне скорочення зарплати, а її утримання на торішньому рівні, що на тлі галопуючого курсу долара знецінює її вдвічі», - наводить приклад Пашкіна.
«За рік зарплати в доларовому еквіваленті знизилися на 40-50%. В той же час дуже невеликий відсоток роботодавців проіндексували зарплатні ставки своїм співробітникам, щоб компенсувати обвал гривні. Що ж стосується гривневого еквівалента, то зарплати в гривні традиційно піднялися на 10-15% в лютому-березні, а потім восени цього року, так як набрати нових співробітників на ті ж гривневі зарплати, що й рік тому, зараз вже досить важко», - доповнює слова колеги Макєєва.
У свою чергу Держслужба статистики повідомляє, що реальна зарплата в Україні в жовтні 2014-го скоротилася в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року всього на 13,1%. Найбільш значне зниження, як і слід було очікувати, спостерігалося в Луганській (на 28,6%), Донецькій (на 17,1%) і Харківській (на 13,9%) областях.
Якщо вірити чиновникам, заборгованість по зарплаті тільки в Донецькій області склала 944 млн. грн. Це практично половина загального боргу по Україні, який станом на жовтень 2014-го становив 2,2 млрд. грн. (в середньому 4.930 грн. на кожного зайнятого українця) - на 193% більше, ніж у жовтні минулого року.
Найбільше грошей заборгували працівникам промислових підприємств, транспортної, поштової, наукової і технічної сфери, а також будівельникам, аграріям, медикам і вчителям. Тобто в принципі тим, хто в нашій країні найчастіше отримує білу зарплату, нехай з низкою застережень. Підрахувати ж, скільки повинні компанії своїм співробітникам в цілому, навряд чи представляється можливим. У тому числі й тому, що за останній рік частка зарплат у конвертах знову істотно зросла.
«Людям сьогодні не настільки важливо, яка саме у них зарплата - чорна, сіра або біла. Так як зараз дуже складно знайти роботу, та й з доходами проблеми - вибирати особливо не доводиться», - говорить Маслова.
За словами рекрутерів, зарплати в конвертах більше поширені там, де крутяться чималі гроші - в торгівлі, виробництві, аграрному секторі. А, наприклад, в IT-сфері, яку в основному фінансують закордонні компанії, це явище не дуже популярно.
IT-сфера, незважаючи на події, що відбуваються в Україні, дійсно, можна сказати, в шоколаді. І зарплати програмістам виплачують в доларах, і урізати їх поки ніхто не збирається, і роботу IT-фахівцям знайти досить легко. Саме вони, а також менеджери з продажу стали найбільш затребуваними на українському ринку праці в умовах економічної кризи.
«IT-фахівці - це добре оплачувані кваліфіковані працівники, для них завжди є робота і завжди є проекти», - говорить Маслова.
З іншого боку, у зв'язку з режимом тотальної економії і скороченням штатів на ринку праці стало набагато більше таких фахівців, як аналітики, маркетологи, HR-фахівці, внутрішні комунікатори та ін. Важко знайти роботу економістам, фінансистам і юристам. Правда, Макєєва зазначає, що це стандартні кризові тенденції і простежити динаміку протягом року в даному випадку складно.
«Можна відзначити, що менше стало вакансій в компаніях, які займаються харчовою промисловістю, і більше - в аграрному секторі. Це пов'язано зі скороченням ринків збуту, наприклад тієї ж молочної продукції, і тим, що аграрний сектор чи не єдиний сектор економіки, який показав деякий приріст в 2014 році», - пояснює фахівець.
Тим часом експерти підкреслюють, що навіть у найбільш затребуваних сферах не так-то просто знайти роботу через високу конкуренцію. Наприклад, серед молодих фахівців це близько 11 осіб на місце, грамотних керівників - до 10 осіб на місце.
Настільки непроста ситуація на ринку праці, та й в цілому в Україні, змушує все більшу кількість людей шукати роботу за кордоном або принаймні розглядати можливість від'їзду з країни.
«Я давно подумувала виїхати на роботу в іншу країну, а цього року, коли зарплати в галузі стали падати, а ситуація тільки погіршується, я прийняла рішення виїхати до Грузії. Зараз працюю там на сайті, присвяченому туризму, мені подобається. Планую попрацювати років два, а там вирішу, повертатися в Україну чи ні», - розповідає Корреспонденту київська журналістка Ксенія Портна.
Збільшується і кількість пропозицій від самих роботодавців з інших країн.
«За цей рік кількість вакансій іноземних роботодавців практично потроїлася, значно перевершивши загальну позитивну динаміку вакансій на порталі. У листопаді, наприклад, у графі Інші країни було 750 вакансій, з них найбільше припадало на Польщу - 223 вакансії », - наголошується в аналітичному звіті на порталі rabota.ua.
«Зараз набагато більше охочих звертаються з проханнями працевлаштувати їх за кордоном, наприклад, нянями, доглядальницями та ін. Тобто мова йде частіше про обслуговуючий персонал. Представники більш кваліфікованих спеціальностей звертаються рідко, оскільки працевлаштувати за кордоном, наприклад, бухгалтера, який добре орієнтується в податковому законодавстві України, але має мало уявлення про те, як такого роду законодавство працює за кордоном, практично неможливо. Те ж можна сказати і про юристів, економістів та інших», - зазначає Макєєва.
Втім, криза іноді підкидає найхимерніші варіанти та історії. Як розповів Корреспонденту директор департаменту одного з київських банків, зараз досить багато українських фінансистів виїжджають за рубіж і працевлаштовуються там за фахом. Деяких з його колег навіть запросили працювати в Китай.
Затребуваними за кордоном залишаються і наші IT-фахівці.
«Найпростіше, звичайно, програмістам - у них є можливість не тільки виїхати на час, але і переїхати назавжди», - розповідає Пашкіна. За її словами, є також вакансії для інженерів, архітекторів і лікарів.
Важливо відзначити, що, крім грошової складової, деяку роль при ухваленні рішення про переїзд грає і віковий ценз зарубіжних вакансій. На відміну від України, в іноземних державах він більш демократичний.
«Якщо здобувачі в Україні після 40 років скаржаться на роботодавців і труднощі з працевлаштуванням, то в іноземних вакансіях роботу пропонують і здобувачам у віці«за 50». Правда, кандидатів попереджають, що робота (особливо підсобними робітниками на фермах) важка, робочий день - 10:00, оплата погодинна. Словом, режим не цукор, але багато хто погоджується і на такі умови», - констатує Пашкіна.