Еволюція офісного простору

Ще в 1970-х роках було очевидно, що в найближчому майбутньому розвиток інформаційних технологій дасть можливість більшості людей працювати, не виходячи з дому. У 1977 році фантаст Азимов описував майбутнє, в якому більше немає необхідності скупчуватися у величезних містах заради спілкування та роботи. Телекомунікаційні пристрої в прогнозах письменника замінили і газети, й офіси. Через десятиліття прогнози збулися. Міста, правда, досі існують, але люди все менше та менше працюють в офісах.
Робота на іншому кінці дроту
Віддалена робота практикувалася ще в XX столітті – в основному телефоном. Праобразом сучасної віддаленої роботи можна вважати і координацію між філіями підприємства в різних регіонах – раніше для цього використовували телефони та факси. З появою доступного відеозв'язку та комп'ютерів у кожному будинку сфери застосування віддаленої роботи значно розширилися. Якщо раніше надомна робота передбачала тільки матеріальний результат – різні кравці, художники, майстри, то зараз вдома можна бути й інженером.
Віддалена робота дає безліч гедоністичних переваг. По-перше, не треба витрачати час і гроші на проїзд, працювати можна і в домашньому одязі. Під рукою завжди власний холодильник замість обмеженого часу обідньої перерви і обмеженого меню їдальні. Крім того, не треба зважати на вимоги колег зачинити вікно, закрити жалюзі та не обідати на робочому місці. За наявності ноутбука і доступного Інтернету працювати можна і в парку на газоні. Напевно, після цих рядків вам захотілося якнайшвидше змінити офісний кубикл (робоче місце в офісі) на ноутбук на дивані? На жаль, віддалена робота має і низку недоліків.
В українських реаліях більшість працедавців не практикують офіційне працевлаштування для віддалених співробітників. До того ж, віддалена робота ніяк не регулюється законодавчо. Деякі компанії платять віддаленим працівникам за заниженою ставкою – мовляв, оскільки не сидиш в офісі, то й отримуй менше.
Вдома страждає і дисципліна – позначається звичка використовувати домашній комп'ютер в основному для розваг, врешті-решт, прокрастинація – раз у раз хочеться відволіктися і зазирнути на який-небудь сайт. Відволікають і домашні справи – то дружина про щось попросить, то кішка вляжеться на клавіатуру. Якщо віддалений "офісний планктон" хоч якось від подібного застрахований, оскільки він працює за таким же офісним графіком з 9 до 6, то фрілансери, що працюють і вранці, і на вихідні зможуть позбавитися від уваги сім'ї тільки після розлучення.
Коворкінги
Вихід із цієї ситуації знайшов в 2005 американський програміст Бред Ньюберг. Вирішивши поєднати фріланс і офіс, він створив ідею коворкінга – офісного приміщення, де можуть працювати фрілансери та команди стартаперів. Як правило, коворкінги надають у користування офісну техніку – принтери, сканери; відкритий wi-fi; переговорні та кухні.
Цікаві результати дослідження онлайн-журнала про коворкінги Deskmag за 2013 рік:
Половина співробітників можуть користуватися своїм робочим місцем у будь-який час;
71% стверджують, що стали набагато креативніші після переїзду в коворкінг;
62% повідомляють про поліпшення умов праці;
У 90% співробітників зросла впевненість у собі;
У 70% покращало самопочуття в порівнянні з перебуванням у традиційному офісі;
64% співробітників стали виконувати усі завдання вчасно.
Крім того, люди, які переїхали в коворкінг, зазначають, що наради по скайпу ніколи не замінять живе спілкування, яке вдосталь надає опенспейс. На користь йде і відсутність кубиклів – у коворкінгах використовують тільки відкриті столи та пересувні перегородки, що не дають відчути ізоляцію. До того ж, багато «просунутих» коворкінгів проводять різні освітні семінари та програми, природно, за узгодженням з «постояльцями». У великому коворкінгу завжди може знайтися будь-який необхідний фахівець – від юриста до художника, що дає небачену в звичайному офісі генерацію ідей і взаємодопомогу.
У інтер’єрному значенні коворкінги можна вважати прямими спадкоємцями архітектурної школи Чікаго. Вони розташовуються в просторих приміщеннях з великими вікнами, благо, зараз таких приміщень, що залишилися від заводських цехів, – вдосталь.
Чи буде робота в майбутньому?
Багато робочих спеціальностей за XX століття було замінено працею машин і роботів. Усе почалося з конвеєра Генрі Форда 1908 року, що спростив працю зі збирання автомобілів. Через століття людина взагалі не бере участь у збиранні машин – за нього усі роблять промислові роботи. Автоматизація торкнулася і легкої промисловості – в цеху сучасної харчової фабрики не зустрінеш більше десятка осіб.
Значно вплинула комп'ютеризація і на конторських працівників. Люди поступово відвикають від ручного правопису, бази електронної документації дозволяють переглядати усі потрібні документи, не виходячи з кабінету. При цьому робочий день залишається таким же, як і півстоліття тому, вільний час, що вивільняється, гине під прокрастинацією і розважальними сайтами. В цьому разі очевидна перевага фріланса над традиційною роботою – час роботи залежить від самої роботи, а не від заводського гудка.
У одному з недавніх фантастичних фільмів головний герой, що живе в недалекому майбутньому, заробляє на життя тим, що на замовлення пише листи близьким людей, що не мають на це ні часу, ні бажання. У цьому кіно показана дилема сучасної роботи – з одного боку неймовірно зайняті люди, які не мають часу на особисте життя, а з іншого боку робота, яку декілька десятків років назад не могли б і уявити назвати працею.
Якою буде робота майбутнього? Враховуючи останні тенденції до збільшення числа фрілансерів і стартаперів, світ майбутнього, ймовірно, буде світом людей, закоханих у свою роботу. Коворкінгів ставатиме все більше, а офіси великих корпорацій повинні будуть стати схожими на них – відкритими для спілкування, переговорів, спільного обговорення ідей і, обов'язково з доброзичливою обстановкою.

www.ubr.ua

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад