В Україні почався бум професійних безробітних

Ще кілька місяців тому Міністерство соціальної політики зажадало від Держслужби зайнятості 50-70 тис. вакансій для біженців. Такий банк був створений: практично в усіх регіонах сьогодні існує запас робочих місць для претендентів з Донбасу, на які місцевих жителів не беруть. Керівників держпідприємств негласно зобов’язали надавати перевагу саме переселенцям. Схожі прохання від представників центрів зайнятості надходять директорам комерційних компаній.
Урядовці просять роботодавців приймати біженців без документів про освіту та трудових книжок, обіцяють протягом двох місяців перевірити надану шукачами інформацію і виготовити дублікати втрачених документів. Щоправда, мова в основному йде про некваліфіковані або малокваліфіковані вакансії (вантажники, будівельники, підсобні робітники, працівники сільського господарства) з окладом до 2,5-3 тис. грн на місяць. Але враховуючи, що потік біженців зі східних областей тільки зростає, теоретично попитом повинні користуватися будь-які робочі місця.
Однак, за даними глави Мінсоцполітики Людмили Денисової, до початку вересня працевлаштовано менше 1,2 тис. переселенців. Це дещо більше 10% від загальної кількості тих, хто звернувся по допомогу в органи соціального забезпечення (майже 107,5 тис. громадян). Переселенці відверто перебирають вакансіями. «Навіть ті, у кого немає профільної освіти і хто раніше виконував некваліфіковану роботу, заявляють, що погодяться хіба що на офісні посади з окладом не менше 4-5 тис. грн», – розповіли «Діловій столиці» в одному зі столичних центрів зайнятості.
Багато вчителів і медиків, яким пропонують вакансії в сільській місцевості, навідріз відмовляються їхати в глибинку, вимагаючи надати їм роботу в Києві або, в крайньому випадку, іншому мегаполісі. Знайти такі місця практично нереально, але це їм тільки на руку. Відмова чиновників надати їм «тепле містечко» дозволяє громадянам і далі вимагати від органів соцзахисту безкоштовне житло, харчування, медикаменти. Як мінімум вони згодні на допомогу з безробіття – її вже домоглися близько 4,5 тис. переселенців. Схоже, певна частина біженців узагалі не збирається дбати про себе і свої сім’ї самостійно. Це обурює владу міст, які їх приймають. А в багатьох регіонах зростає соціальна напруженість: місцеві жителі обурюються, що вони змушені важко працювати за копійки, в той час як переселенці з Донбасу живуть за державний рахунок у санаторіях.
Самі ж біженці не втомлюються скаржитися на тяготи життя, нарікаючи, що їм не можуть надати ні роботи, ні нормальних умов для облаштування на новому місці. Їхню пісню підхоплюють російські ЗМІ, тиражуючи картинку «невлаштованого побуту» переселенців зі сходу. Хоча, як показує практика, ті, хто насправді хоче почати життя з чистого аркуша, шукають роботу самі і в більшості випадків знаходять.
Найбільшу активність проявляють представники «офісного планктону». «За рахунок припливу таких біженців попит на вакансії в Києві зріс у кілька разів», – говорить директор агентства «Форсаж» Олена Грищук. Високим попитом користуються робочі місця для секретарів, помічників керівників, фінансистів, менеджерів із продажу. Щоправда, претенденти висувають явно завищені зарплатні вимоги, мріючи отримувати від 5 тис. грн на місяць. Це як мінімум на 10-15% перевищує їхні колишні оклади на малій батьківщині. Але навіть це не заважає їм знаходити роботу. «Багато столичних роботодавців надають перевагу кандидатам зі сходу, вважаючи своїм соціальним обов’язком підтримати цих людей у складні часи», – зазначає Грищук. У підсумку переселенцям отримати місце навіть простіше, ніж місцевим жителям.
Розраховувати, що ті, хто досі так і не працевлаштувався, працюватимуть в осяжному майбутньому, було б наївно. Швидше за все, багатотисячна армія незайнятих біженців поповнить армію «професіональних безробітних» і спробує вижити за рахунок державних подачок. Однак в умовах дефіциту бюджету держава навряд чи зможе тривалий час забезпечувати таким людям безкоштовне житло та харчування.

www.bin.ua

За матеріалами hitjob.com.ua