В Україну прийшов ринок роботодавця
«Прийшов «ринок роботодавця», за якого зростає кількість претендентів на одну відкриту вакансію», – констатує Юрій Перч, територіальний директор кадрового холдингу “Анкор” в Україні.
За даними міжнародного кадрового порталу «HeadHunter Україна», різко збільшилася конкуренція серед офісних працівників. «Тут цифра за шість місяців зросла в два рази: від трьох до шести осіб на місце», – пояснює Уляна Маслова, керівник дослідницького центру hh.ua.
Водночас кількість вакансій скорочується. У першу чергу це стосується компаній з регіонів, охоплених АТО. «Ця тенденція [скорочення кількості вакансій] характерна для всіх областей України, але в областях, де проводиться АТО, вона проявляється яскравіше», – підкреслює Уляна Маслова. За її словами, до кінця квітня – початку травня (початок активних бойових дій) ринок праці в цих областях тримався на рівні попередніх місяців, демонструючи характерний для всіх регіонів України спад.
Великі гравці ринку, у тому числі компанії «Метінвест» і ДТЕК, продовжували набирати персонал. «У травні ж, у зв’язку з початком активних дій, кількість вакансій в Донецькій області знизилася в 1,8 рази, а в Луганській – в 2,2 рази, – продовжує вона. – Закономірно, що і в червні тенденція залишилася колишньою: у Донецьку та Луганську відкривали в два рази (місяць до місяця) менше нових пропозицій роботи».
Юрій Перч зазначає – обсяг ринку праці зменшується з грудня 2013 року, але відбувається це повільно: «Багато компаній утримують вичікувальну позицію, і про масові скорочення персоналу мова не йде». Компанії в Донецькій/Луганській областях стоять осторонь – тут багато національних та міжнародних компаній призупинили свою діяльність, а деякі з них (IT, фармацевтичні компанії, FMCG, промисловий сектор) уже давно релокують співробітників до інших регіонів (наприклад, Київ, Дніпропетровськ, Одесу, Харків і т.д.).
Вимушені мігранти
За даними, наведеними в доповіді Управління верховного комісара ООН з дотримання прав людини в Україні, масштаб внутрішнього переміщення – близько 102 000 людей. 86% з них – зі Східних регіонів.
Біженці рівномірно розподілилися на території України, тому немає сплеску попиту на нерухомість/оренду житла в окремих регіонах. За словами аналітика SV Development Сергія Костецького, приріст кількості угод з оренди житла, які забезпечила ця категорія клієнтів – частки відсотків. «У Києві це навіть не сотні – десятки угод, – говорить він. – Як правило, переселенці переїжджають до родичів». Найчастіше саме від цього фактора залежить географія переїзду і подальший пошук роботи на новому місці.
Як відзначають фахівці ринку праці, ті, хто біжить із зони АТО, часто є представниками робітничих професій. Оцінити зростання конкуренції в цьому сегменті ринку праці складно, оскільки ці люди ніде не реєструються. Поступово до лав переселенців вливаються й кваліфіковані співробітники, які ще кілька місяців тому не були готові активно розглядати нові пропозиції. Із посиленням бойових дій кваліфікований персонал виявляє все більше готовності до релокації.
У перехідному періоді переселенці готові погоджуватися на будь-яку роботу, щоб вижити. «У нас в гостях і на консультації нещодавно був біженець з Донецька, до речі, побував в полоні у ДНР. Він – професійний інженер-конструктор, зараз працює охоронцем. Ми з ним створили резюме, дивилися вакансії. У нього – величезний досвід, він цілком зможе скласти серйозну конкуренцію київським фахівцям», – розповідає Маслова.
Зарплатні очікування частини професіоналів, присутніх на ринку, досить гнучкі. «Зарплатні очікування здобувачів (в середньому на ринку) зменшилися на 10-30% залежно від сегмента. Ті компанії, бюджети яких на наймання персоналу були заплановані в євро або доларах, частіше переглядають заробітні плати в бік зменшення через зростання курсу валют, якщо мова йде про наймання нового фахівця», – пояснює Юрій Перч. Під час пошуку та підбору персоналу, за умови однакового професійного рівня, звичайно, вибір робиться на користь кандидата з більш низькими зарплатними очікуваннями.
При цьому кардинального скорочення рівня заробітних плат експерти не фіксують – принаймні, в секторі великих і середніх національних і міжнародних компаній. «Структура витрат на фонд оплати праці залишається колишньою, включаючи єдиний соціальний внесок, який залежить від класу професійного ризику, присвоєного кожної компанії індивідуально», – зазначає Юрій Перч.
Трудова рівність
Чи зможуть великі роботодавці заощадити на оплаті праці, в тому числі – шляхом наймання вимушених переселенців з числа висококваліфікованих кадрів? Поки така можливість виглядає сумнівною. Релокація співробітника з іншого регіону – вимушена чи добровільна – як правило, сполучена з додатковими вкладеннями з боку роботодавця в облаштування нового працівника, оренда житла та ін. «Вимоги роботодавців до претендентів не зросли, як не висувають вони вимог і з пошуку та підбору персоналу саме з числа переселенців. Як правило, компанії цікавить наявність у кандидата того чи іншого досвіду, навичок та компетенцій, які дозволять йому якнайкраще виконувати свою роботу, це і є основна вимога», – пояснює Перч.
«До нас приходили біженці з Донбасу, намагалися влаштуватися на роботу, – розповідає Людмила Дригало, власник одного з найбільших виробників продуктів харчування в країні, компанії «Дригало». – Ми дуже лояльно поставилися, запропонували роботу; розуміючи, що їм нічим, можливо, годувати сім’ю, видавали нашу продукцію». Дригало запропонувала переселенцям роботу на виробництві, і частина з них увійшли в курс справ. «Законодавство дає потенційному працівнику три дні, щоб остаточно визначитися, чи підходить йому ця робота. Так от – жоден з них потім не повернувся», – констатує вона. За її словами, в рівні оплати праці, який пропонувався переселенцям і штатним співробітникам, не було ніякої різниці.
Ніяких податкових послаблень законодавство роботодавцю, який бере на роботу біженця, не дає. Єдине «потурання» – закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», що набув чинності 8 червня, який передбачає закріплення за мобілізованими працівниками робочих місць і середньої заробітної плати з моменту мобілізації на строк до 1 року. Оплата за середнім заробітком у зв’язку з мобілізацією звільнена від оподаткування.
Скорочення витрат на персонал відбуваються, але це лише частково пов’язано із зростанням пропозиції на ринку праці, й більше обумовлено негативними тенденціями в економіці в цілому. Серед заходів, до яких вдаються/вдаватимуться роботодавці для скорочення витрат – зниження зарплат, скорочення робочого дня і робочого тижня, відпустка за власний рахунок. Але масові звільнення в кінцевому підсумку можуть обійтися дорожче. «Криза 2008-го року довела, що звільнений в паніці персонал доведеться наймати і навчати знову, і витрачати на це чималі гроші», – нагадує Маслова. До осені, попереджають хантери, ситуація із зарплатами і звільненнями може змінитися не в кращу сторону.
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
18688
15016
345
57
283
23
315
54
656
240
311
36
302
48
296
34
282
57
283
55
270
10
274
22
280
27
382
121
289
13
297
27
273
19
499
223
264
11
278
35
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата у Львові та області складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 25000 грн.
Jobs.lviv.ua
- 10358 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...