В Україну прийшов ринок роботодавця

«Прийшов «ринок роботодавця», за якого зростає кількість претендентів на одну відкриту вакансію», – констатує Юрій Перч, територіальний директор кадрового холдингу “Анкор” в Україні.
За даними міжнародного кадрового порталу «HeadHunter Україна», різко збільшилася конкуренція серед офісних працівників. «Тут цифра за шість місяців зросла в два рази: від трьох до шести осіб на місце», – пояснює Уляна Маслова, керівник дослідницького центру hh.ua.
Водночас кількість вакансій скорочується. У першу чергу це стосується компаній з регіонів, охоплених АТО. «Ця тенденція [скорочення кількості вакансій] характерна для всіх областей України, але в областях, де проводиться АТО, вона проявляється яскравіше», – підкреслює Уляна Маслова. За її словами, до кінця квітня – початку травня (початок активних бойових дій) ринок праці в цих областях тримався на рівні попередніх місяців, демонструючи характерний для всіх регіонів України спад.
Великі гравці ринку, у тому числі компанії «Метінвест» і ДТЕК, продовжували набирати персонал. «У травні ж, у зв’язку з початком активних дій, кількість вакансій в Донецькій області знизилася в 1,8 рази, а в Луганській – в 2,2 рази, – продовжує вона. – Закономірно, що і в червні тенденція залишилася колишньою: у Донецьку та Луганську відкривали в два рази (місяць до місяця) менше нових пропозицій роботи».
Юрій Перч зазначає – обсяг ринку праці зменшується з грудня 2013 року, але відбувається це повільно: «Багато компаній утримують вичікувальну позицію, і про масові скорочення персоналу мова не йде». Компанії в Донецькій/Луганській областях стоять осторонь – тут багато національних та міжнародних компаній призупинили свою діяльність, а деякі з них (IT, фармацевтичні компанії, FMCG, промисловий сектор) уже давно релокують співробітників до інших регіонів (наприклад, Київ, Дніпропетровськ, Одесу, Харків і т.д.).

Вимушені мігранти
За даними, наведеними в доповіді Управління верховного комісара ООН з дотримання прав людини в Україні, масштаб внутрішнього переміщення – близько 102 000 людей. 86% з них – зі Східних регіонів.
Біженці рівномірно розподілилися на території України, тому немає сплеску попиту на нерухомість/оренду житла в окремих регіонах. За словами аналітика SV Development Сергія Костецького, приріст кількості угод з оренди житла, які забезпечила ця категорія клієнтів – частки відсотків. «У Києві це навіть не сотні – десятки угод, – говорить він. – Як правило, переселенці переїжджають до родичів». Найчастіше саме від цього фактора залежить географія переїзду і подальший пошук роботи на новому місці.
Як відзначають фахівці ринку праці, ті, хто біжить із зони АТО, часто є представниками робітничих професій. Оцінити зростання конкуренції в цьому сегменті ринку праці складно, оскільки ці люди ніде не реєструються. Поступово до лав переселенців вливаються й кваліфіковані співробітники, які ще кілька місяців тому не були готові активно розглядати нові пропозиції. Із посиленням бойових дій кваліфікований персонал виявляє все більше готовності до релокації.
У перехідному періоді переселенці готові погоджуватися на будь-яку роботу, щоб вижити. «У нас в гостях і на консультації нещодавно був біженець з Донецька, до речі, побував в полоні у ДНР. Він – професійний інженер-конструктор, зараз працює охоронцем. Ми з ним створили резюме, дивилися вакансії. У нього – величезний досвід, він цілком зможе скласти серйозну конкуренцію київським фахівцям», – розповідає Маслова.
Зарплатні очікування частини професіоналів, присутніх на ринку, досить гнучкі. «Зарплатні очікування здобувачів (в середньому на ринку) зменшилися на 10-30% залежно від сегмента. Ті компанії, бюджети яких на наймання персоналу були заплановані в євро або доларах, частіше переглядають заробітні плати в бік зменшення через зростання курсу валют, якщо мова йде про наймання нового фахівця», – пояснює Юрій Перч. Під час пошуку та підбору персоналу, за умови однакового професійного рівня, звичайно, вибір робиться на користь кандидата з більш низькими зарплатними очікуваннями.
При цьому кардинального скорочення рівня заробітних плат експерти не фіксують – принаймні, в секторі великих і середніх національних і міжнародних компаній. «Структура витрат на фонд оплати праці залишається колишньою, включаючи єдиний соціальний внесок, який залежить від класу професійного ризику, присвоєного кожної компанії індивідуально», – зазначає Юрій Перч.

Трудова рівність
Чи зможуть великі роботодавці заощадити на оплаті праці, в тому числі – шляхом наймання вимушених переселенців з числа висококваліфікованих кадрів? Поки така можливість виглядає сумнівною. Релокація співробітника з іншого регіону – вимушена чи добровільна – як правило, сполучена з додатковими вкладеннями з боку роботодавця в облаштування нового працівника, оренда житла та ін. «Вимоги роботодавців до претендентів не зросли, як не висувають вони вимог і з пошуку та підбору персоналу саме з числа переселенців. Як правило, компанії цікавить наявність у кандидата того чи іншого досвіду, навичок та компетенцій, які дозволять йому якнайкраще виконувати свою роботу, це і є основна вимога», – пояснює Перч.
«До нас приходили біженці з Донбасу, намагалися влаштуватися на роботу, – розповідає Людмила Дригало, власник одного з найбільших виробників продуктів харчування в країні, компанії «Дригало». – Ми дуже лояльно поставилися, запропонували роботу; розуміючи, що їм нічим, можливо, годувати сім’ю, видавали нашу продукцію». Дригало запропонувала переселенцям роботу на виробництві, і частина з них увійшли в курс справ. «Законодавство дає потенційному працівнику три дні, щоб остаточно визначитися, чи підходить йому ця робота. Так от – жоден з них потім не повернувся», – констатує вона. За її словами, в рівні оплати праці, який пропонувався переселенцям і штатним співробітникам, не було ніякої різниці.
Ніяких податкових послаблень законодавство роботодавцю, який бере на роботу біженця, не дає. Єдине «потурання» – закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», що набув чинності 8 червня, який передбачає закріплення за мобілізованими працівниками робочих місць і середньої заробітної плати з моменту мобілізації на строк до 1 року. Оплата за середнім заробітком у зв’язку з мобілізацією звільнена від оподаткування.
Скорочення витрат на персонал відбуваються, але це лише частково пов’язано із зростанням пропозиції на ринку праці, й більше обумовлено негативними тенденціями в економіці в цілому. Серед заходів, до яких вдаються/вдаватимуться роботодавці для скорочення витрат – зниження зарплат, скорочення робочого дня і робочого тижня, відпустка за власний рахунок. Але масові звільнення в кінцевому підсумку можуть обійтися дорожче. «Криза 2008-го року довела, що звільнений в паніці персонал доведеться наймати і навчати знову, і витрачати на це чималі гроші», – нагадує Маслова. До осені, попереджають хантери, ситуація із зарплатами і звільненнями може змінитися не в кращу сторону.

forbes.ua

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад