Дедоларизація всієї країни. Історія нищівних успіхів

За оцінками опитаних ЛІГАБізнесІнформ експертів, обсяг готівкової валюти на руках у населення становить від $30 до $60 млрд. Тобто п'ята, а то і третя частина ВВП продовжує обертатися поза банківською системою і активно використовуватися тіньовою економікою. Радник гендиректора рейтингового агентства «Кредит-Рейтинг» Олексій Капустинський пояснює це явище недовірою до держави: до долара українці звертаються через невпевненість у завтрашньому дні та для захисту від недружніх дій влади. Банкірів такий стан речей аж ніяк не радує. "Величезний фінансовий ресурс, без якого економіка задихається, недоступний для кредиторів і позичальників. Вони кидаються від одного дорогого джерела до іншого, хоча дешеві засоби перебувають під рукою – це долари "під матрацом", – характеризує ситуацію виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Мамедов.
Доларизація – важка спадщина лихих 90-х. Тоді масова скупка "зелених" стала вимушеною реакцією на знецінення грошей. "Але навіть після введення гривні і приборкання інфляції в Україні зберігся досить високий рівень доларизації. Адже коли практика використання інвалюти в економіці стає поширеною, позбутися її стає дуже складно", – відзначає банкір Роман Лепак. Схожі процеси відбуваються не тільки в Україні. "Високий рівень використання доларів відзначається в країнах з економікою, що розвивається, коли долар стає більш стабільним, ніж нацвалюта, – продовжує юрист Віталія Каргова. – В Україні лояльність до долара підвищилася під час глобальної кризи. І хоча в 2009-2010 роках проявилася тенденція до її зниження, все ще високий рівень використання іноземної валюти ускладнює проведення ефективної грошово-кредитної та валютної політики в державі".
Деяке зниження інтересу до долара в Україні НБУ вважає своєю заслугою. Після кризи 2008-го Нацбанк цілеспрямовано витісняє долар з економічних відносин всередині країни. За останньою інформацією, озвученою заступником директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександром Арсенюком, з початку року рівень доларизації зменшився на 3% (з 32% до 29%). Показник цей розраховується як відношення обсягу депозитів в інвалюті до загального обсягу готівкових коштів, що перебувають в обігу, і залишків безготівкових коштів на рахунках фізичних, юридичних осіб і держави. За даними регулятора, значення в 33,4% рівень доларизації сягнув у 2009 році. До кризи за підсумками 2007 року цей показник становив 23,4%. Одним з перших кроків НБУ на шляху дедоларизації став введений у листопаді 2008 року мораторій на валютне кредитування фізосіб. Після цього портфель валютних позик стрімко всихає. Якщо у 2008 році обсяг валютних кредитів у гривневому еквіваленті досягав 433,8 млрд., то до вересня 2013 року він схуд до 306,9 млрд. За той самий час обсяг портфеля гривневих кредитів зріс на 237,5 млрд.
Чергова хвиля дедоларизації піднялася в листопаді 2012 року. Тоді Верховна Рада, переслідуючи мету стабілізації гривні, наділила НБУ додатковими інструментами впливу на грошово-кредитний ринок. Регулятор поспішив скористатися новими можливостями для створення адміністративних обмежень на валютному ринку. "НБУ прийняв постанови, які на 6 місяців ввели скорочення термінів розрахунків за операціями експорту та імпорту до 90 днів і обов'язковий продаж на міжбанку 50% валютних надходжень. У травні 2013 року НБУ продовжив ці заходи до 19 листопада 2013 року. Крім цього, для фізосіб введена вимога обов'язкової конвертації отриманих з-за кордону валютних переказів на суму від 150 тис. грн. на місяць", – нагадує юрист Ірина Щербина.
Восени 2013 року поспів новий врожай заходів, спрямованих на зниження використання валюти в економіці. З 1 вересня були введені обмеження готівкових розрахунків, а з 23 вересня – примусова конвертація в гривню валютних переказів у межах країни. Але це ще не все. Адже з 30 вересня Нацбанк підвищує норми резервування за довгостроковими депозитами в інвалюті. "Це ще один крок у комплексній програмі НБУ, спрямованій на зміцнення гривні, – коментує банкір Сергій Козлов. – Раніше, у липні 2013 року, вже було збільшено нормативи обов'язкового резервування за вкладами до запитання і поточними рахунками фізосіб, за короткостроковими коштами юр- і фізосіб і ресурсів, залученими від банків та фінансових організацій-нерезидентів". За оцінками експертів, суворість нормативу має призвести до подальшого зниження ставок за депозитами у валюті, що робиться для переорієнтації клієнтів на гривневі вклади з більш високою прибутковістю. Проте, вважає начальник відділу рейтингів фінансового сектора «IBI-Rating» Ганна Апостолова, валютні депозити все одно залишаться для банків невід'ємною складовою ресурсної бази, а попит на них продовжать визначати економічна і політична стабільність, довіра до нацвалюти і девальваційні очікування.
Кроки, що робляться регулятором для викорінення "зелених", часто виглядають непопулярними з точки зору бізнесу і населення. "Всі заходи, незважаючи на першу неоднозначну реакцію, спрямовані на посилення позицій національної грошової одиниці в економіці України, – заспокоює Сергій Мамедов з НАБУ. – У результаті спостерігається істотне зниження чистого попиту на інвалюту. А обсяг гривневих депозитів населення з початку року збільшився більш ніж на 70 млрд., що є своєрідним рекордом". На думку банкіра Вадима Ганаха, на подібні нововведення населення реагує більш стриманим попитом на готівкову валюту. Хоча, за оцінками співрозмовника ЛІГАБізнесІнформ, часткове переведення гривневих депозитів у валютні все ж має місце на тлі девальваційних очікувань. "Офіційний попит на валюту не збільшується, а валютний ринок поки стабільний, – продовжує Олексій Капустинський. – Але обсяги тіньового ринку могли знизитися лише на час, необхідний для вироблення імунітету до викликів НБУ. Адже вирішити проблему доларизації можна лише комплексно, поступово стимулюючи виведення різних операцій з тіні, а ніяк не за допомогою лише обмежувально-фіскальних заходів".
"Оскільки Нацбанк досі активно використовував адміністративні інструменти для боротьби з доларизацією і вже досяг певних успіхів, у регулятора буде спокуса і далі спиратися винятково на адміністративні важелі", – вважає Роман Лепак. На думку Вадима Ганаха, у майбутньому може послідувати чергове подовження обов'язкового продажу валютних надходжень, у тому числі збільшення норми продажу, подальше посилення нормативів резервування за валютними депозитами і ще суворіші вимоги для неекспортерів при кредитуванні у валюті. "Програма економічних реформ на 2010-2014 роки передбачає законопроект про введення збору на обов'язкове пенсійне страхування при купівлі безготівкової інвалюти юрособами. Ймовірно, що наступним кроком стане збір на обов'язкове пенсійне страхування від продажу готівкової інвалюти. Клієнт отримає можливість уникнути його сплати, у разі якщо кошти спочатку будуть зараховуватися на поточний або депозитний рахунок, операція продажу валюти з яких не передбачає збору. Але це рішення можна ввести лише після внесення змін до закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", – прогнозує старший радник одного з банків Роман Шпек.

finance.liga.net

За матеріалами hitjob.com.ua