В Україні поряд із безробіттям спостерігається серйозний дефіцит професійних знань і навичок

При цьому надлишковий попит на певні види знань і навичок співіснує з надлишковою пропозицією інших. Приміром, спостерігається надлишкова пропозиція менш кваліфікованої робочої сили, причому як «синіх», так і «білих комірців». Виходить замкнуте коло: роботодавцям складно найняти працівників на відкриту вакансію, тоді як безробітним складно влаштуватися на роботу, адже на їхні знання існує низький попит.
Згідно з проведеним дослідженням, кожна п’ята компанія в Україні вважає недостатні знання та навички існуючих на ринку працівників більш серйозною перешкодою для свого функціонування і розвитку, ніж проблеми, пов’язані з фінансуванням, корупцією та дозволами, необхідними для ведення бізнесу. Цей показник є одним із найвищих серед країн з перехідною економікою Східної Європи і колишнього Радянського Союзу. До того ж заповнення вакантного робочого місця в нашій країні, особливо для кваліфікованих працівників, які займаються фізичною працею, потребує набагато більше часу, ніж у більшості країн (п’ять тижнів замість 2,5). Відсутність потрібного переліку професійних навичок називають основною проблемою 25% компаній в Україні, що збільшили протягом трьох останніх років кількість своїх працівників, і 15% компаній, які не розширювали свого штату. Тобто сучасні компанії, що розвиваються, є більш чутливими до дефіциту знань і навичок. Також дослідження засвідчило, що найбільше «потерпають» від дефіциту потрібних знань і навичок дрібні фірми, компанії з невеликим строком діяльності, а також компанії, що працюють у будівельному і фінансовому секторах. Подібний дефіцит сильніше відчувають приватні компанії, ніж державні.
Автори дослідження вважають, що до такого дисбалансу на ринку праці в Україні призвела ціла низка причин, зокрема, недостатньо швидке реагування системи освіти на зміни попиту на ринку праці. Тобто навчальні заклади не коригують своїх навчальних планів і програм відповідно до попиту роботодавців. Сучасні учні та студенти, вибираючи майбутню професію, не враховують ситуації на ринку праці, зокрема, через брак такої інформації. Також потенційно важливим джерелом дефіциту робочої сили є еміграція кваліфікованих працівників.
Дисбаланс викликаний також тим, що скорочення робочих місць найчастіше відбувається на старих підприємствах у промисловості і сільському господарстві, також ліквідуються робочі місця, пов’язані з некваліфікованою працею.
Створюються ж робочі місця переважно в нових компаніях, у сфері ринкових послуг і в професіях, які потребують кваліфікованих «синіх комірців». Понад 50% нових робочих місць «народжуються» у великих компаніях, близько 75% — це місця для працівників, зайнятих фізичною працею, причому половина з них — для кваліфікованих працівників, зокрема, для фахівців у певних галузях (електриків, зварювальників, сантехніків і т. ін.). Відповідно, лише20% з усіх новостворених робочих місць відводиться для управлінців, спеціалістів середнього і вищого рівня кваліфікації. Тобто на українському ринку праці спостерігається високий попит на «сині комірці» і слабкий — на «білі комірці». До того ж новостворені робочі місця відрізняються від робочих місць, що ліквідовуються, двома важливими аспектами: по-перше, вони різні за видом економічної діяльності — переносяться з промисловості та сільського господарства в сферу ринкових послуг і будівництва, по-друге, вони різняться за вимогами до кваліфікації.
Особливістю України також є високий і часто незадоволений попит на професійні знання та навички в поєднанні з відносно низькою заробітною платою. Адже відносне підвищення заробітної плати — важливий сигнал ринку праці, що свідчить про збільшення попиту на певні професійні знання, яких бракує на ринку. Але, мабуть, цей механізм не працює в Україні належним чином.

racurs.ua

За матеріалами hitjob.com.ua