Яким податком можна замінити ПДВ?

Одне з важливих рішень, які треба ухвалити за цей період, – доля податку на додану вартість і введення в Україні податку з обороту. Пан Клименко каже, що міністерство «однозначно рухатиметься у напрямі» цього податку.
Питання в тому, чи правильно обраний цей напрям. За замовленням Міністерства доходів Інститут економічних досліджень і політичних консультацій спільно з Німецькою консультативною групою підготував дослідження про те, чи зможе впровадження замість ПДВ іншого посереднього податку принести користь Україні. Експерти вважають, що ні. Чому?

Привід для претензій
Камені у бік ПДВ летять не уперше, і далеко не випадково. Податок на додану вартість – ключовий для доходів бюджету. У 2013 році він повинен забезпечити 42% надходжень держбюджету України – це 154 млрд. грн. Ще 22,4 млрд. грн. Кабмін отримав би, якби не пільги зі сплати ПДВ – у таку суму оцінює Міністерство фінансів втрати бюджету від існування пільг у 2013-му.
Але податок дуже складний в адмініструванні і створює великий простір для оптимізаційних схем. За різними оцінками, через ухилення від сплати цього податку бюджет України недоотримує до 25% від чистих надходжень по ПДВ, в країнах ЄС ця цифра в середньому складає лише 10%, кажуть автори дослідження.
До того ж, щоб уникнути подвійного оподаткування, експорт з України обкладається нульовою ставкою ПДВ – адже потім підприємства платять цей податок і в країні ввезення товару. Але на ділі вони все ж сплачують податок у нашій країні, а потім отримують відшкодування ПДВ з бюджету. Це також створює простір для зловживань – причому з обох боків.
Тому ідея відмовитися від ПДВ і замінити його на інший податок з'являлася вже не раз. Ще в 2005 році Мінфін розробив три сценарії заміни податку, відзначає глава Академії фінансового управління при Мінфіні Тетяна Єфименко.
Але основних варіантів заміни і тоді, і зараз було два: податок на споживання і податок з обігу.

Обіг споживання
Класичний податок на споживання, у вигляді податку з продажів, вже багато років існує в Сполучених Штатах. Економісти з Інституту економічних досліджень вважають, що якщо і пробувати замінити ПДВ, то саме на загальний податок з (роздрібних) продажів. Джерело, близьке до керівництва Міністерства доходів, каже, що ідею впровадження такого податку в Україні вже розглядають.
Головний аргумент на користь податку з продажів – простота його збору. Адже платити податок повинен кінцевий продавець. До того ж економічна теорія свідчить: якщо обидва податки – податок з продажів і ПДВ – збираються ідеально, то вони забезпечують і рівні надходження до бюджету, пояснюють у своєму звіті економісти Олександра Бетлій, Рікардо Джуччі і Роберт Кірхнер. База для двох податків одна й та сама: кінцеве споживання товарів і послуг. Але це – в теорії. На практиці не обходиться без проблем.
Коли про введення в Україні податку з продажів замислилися в середині нульових, розробники зіткнулися з проблемою, як точно кваліфікувати кінцевого споживача, приміром, при продажі квітів? Якщо не розібратися, платити податок можна двічі – і при продажі роздрібному покупцеві, і при продажі приватникам, що продають квіти в рундуках. «Диявол – у дрібницях, і ці дрібниці здатні обернути у шкоду будь-який хороший почин», – підкреслює Тетяна Єфименко.
До того ж менше ухиляються, як правило, від податку з продажів, але і надходжень до бюджету він по факту дає також менше. Податок з продажів рідко в якій країні перевищує 10% – при більшій ставці бізнес починає поголовно йти в тінь, констатує Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень. Але ефективна ставка ПДВ в Україні (тобто різниця між сплатою і поверненням ПДВ) зараз вища. Отже, якщо замість ПДВ ввести в Україні податок з продажів у розмірі 10%, то бюджет недоотримає як мінімум 15 млрд. грн.
Другий варіант – податок з обігу. Влітку 2012 року податківці навіть змогли озвучити конкретні ставки – 2% з операцій. Як і податок з продажів, збирати податок з обігу значно простіше, ніж ПДВ, – просто «узявши» відсоток від обсягу реалізації у підприємства. Податок з обігу дозволить перекрити податкові ями, вважає Олександр Клименко.
Але чи врятує це бюджет – запитання. Якщо ставка податку буде 2%, то надходження до бюджету складуть 4,9% ВВП. При ставці 7% – 16,8% ВВП, підрахували Бетлій, Джуччі і Кірхнер. Але ставка податку з обігу в 7% надмірно висока і просто недозволена для економіки, вважають вони. Якщо ж поставити її на прийнятному рівні в 2%, втрати для бюджету будуть чутливими (ПДВ в 2011 році забезпечував 10% ВВП).
До того ж оподатковується кожен етап виробництва і обігу продукції. У результаті, чим менше ланок у виробничому ланцюзі – тим вигідніше робота. А це ніяк не сприяє вузькопрофільним виробництвам, упевнена пані Єфименко. «Кумулятивний ефект податку з обігу тим більший, чим більше перепродається конкретний товар. Отже, уряд оподатковує не лише його додану вартість, але і витрати, понесені на його виробництво і реалізацію», – кажуть у своєму звіті економісти.
Знайти вихід і в цій ситуації можна. У 2005-му Кабмін розглядав три різні ставки податку з обігу для виробництв з різним рівнем переробки продукції: 3% – для «чорних» заготівель, 5% – для продукції з одним переділом і 7% – для кінцевої стадії. «Такі ставки замінили б ПДВ за обсягом надходжень, і при цьому забезпечили б диференційований підхід до сплати податків для виробництв із різним рівнем доданої вартості», – пояснює фахівець. Хоча за останні 8 років структура економіки сильно змінилася, тобто для розрахунку розміру ставок треба проводити нові дослідження – і виносити їх на обговорення з бізнесом, обумовлює пані Єфименко.
«За сучасних тіньових обігів, можливо, такий податок і міг би використовуватися певний період часу у складі антикризових заходів», – припускає вона. Але тоді виникає питання про ефективність і легкість адміністрування податку. У 2005 році в міністерствах не змогли дати гарантії, що вона буде досягнута. Не кажучи вже про те, що заміна податку приведе до ускладнень у міжнародній торгівлі. На листопад 2011 року лише в 11 країнах і 9 територіях у світі не було ПДВ.

Третій шлях
У глави Міністерства доходів і зборів Олександра Клименка – свій рецепт: він пропонує одночасний збір ПДВ і податку з обігу. Саме такий «священний союз» найкраще дозволить перекрити податкові ями в економіці. Зараз при Міндоходів над цією ідеєю працюють відразу дві команди консультантів – з «Ernst&Young» і «PwC».
Прецедентів подібних рішень у світі ще немає, констатує пані Бетлій. Тетяну Єфименко бентежить не це: «Будь-яка новація – це добре, адже вона дозволяє рухатися далі. Питання в тому, чого цією новацією хочуть добитися. Одночасний збір двох податків можливий, але для цього необхідно врахувати усі нюанси і тонкощі, інакше адміністрування податків стане занадто великим навантаженням для бізнесу і ніяк не сприятиме поліпшенню ситуації зі сплатою податків».
Економісти з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій вважають, що оптимальний податок для країни – все ж ПДВ. Тим паче, що ефект від збору податку в Україні досить високий, навіть у порівнянні з країнами Євросоюзу. Якщо в Україні у 2011 році надходження ПДВ складали 10% ВВП України, у країнах ЄС це в середньому 7,1%, йдеться в звіті. Пані Єфименко відзначає, що третьою альтернативою ПДВ може бути реверсивний порядок сплати цього податку – коли розраховувати і платити збір повинні не продавці, а покупці. У Росії так вже сплачують ПДВ у будівельній і деревообробній галузях. В Україні свого часу розглядали його введення при продажу металобрухту.

forbes.ua

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад