Не покладайся на державу – зароби собі сам. Новації пенсійного забезпечення

19 липня набрав чинності Закон №4225-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Законом №4225 внесено цілий ряд змін, які приводять Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» у відповідність до Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності». Серед істотних змін також урегульовано питання:
- упорядковування діяльності недержавних пенсійних фондів з урахуванням специфіки різних видів пенсійних фондів;
- посилення відповідальності зберігача в системі недержавного пенсійного забезпечення, що підвищує захист пенсійних накопичень українських громадян;
- установлення рівнів вимоги до компаній з управління активами та професійних адміністраторів щодо надання послуг з адміністрування пенсійних фондів;
- регламентуються додаткові вимоги до осіб, що надають агентські послуги в цій сфері, з метою недопущення неякісного надання таких послуг.
Законом розширено перелік осіб, пов’язаних родинними зв’язками, на користь яких можна сплачувати пенсійні внески до пенсійного фонду. Відповідно до нової редакції норми вкладниками фонду можуть бути: роботодавець учасника фонду; професійна спілка, об’єднання професійних спілок щодо своїх членів; сам учасник фонду; подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, в тому числі всиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.
Закон скасовує верхню межу щодо визначення пенсійного віку учасником. Тепер пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням, але не більш як на 10 років. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути більшим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням.
Впровадження пенсійної реформи – це питання тривалого часу. Адже у зв'язку з впровадженням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.11. №3668-VI НПФ стають більш привабливими для громадян. Цьому процесу сприятиме колосальна і напружена правотворча робота, в якій візьмуть участь НКЦПФР, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Антимонопольний комітет, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Національний банк, Пенсійний фонд, Державне агенство земельних ресурсів, інші органи влади, саморегулівні організації, а також учасники ринку. Адже в контексті майбутньої пенсійної реформи план заходів з підготовки фондового ринку до запровадження 2-го рівня пенсійної реформи передбачатиме:
- зміну вимог до складу та структури активів НПФ;
- уніфікацію вимог щодо складу та структури активів для 2 та 3 рівнів;
- встановлення вимог до фондових бірж, на яких дозволяється придбання акцій та облігацій українських емітентів, що перебувають в лістингу, до складу активів НПФ;
- посилення роботи із виявлення ознак маніпулювання ринком з боку учасників біржових торгів;
- встановлення підвищених вимог до публічних акціонерних товариств як емітентів акцій, у які можуть розміщуватися пенсійні кошти 2-го рівня;
- встановлення підвищених вимог до емітентів облігацій, у які можуть розміщуватися пенсійні кошти 2-го рівня;
- визначення механізмів інвестування пенсійних коштів у сек’юритизовані права власності на земельні ділянки;
- вдосконалення порядку визначення чистої вартості активів НПФ.
- розробку Програми інформування емітентів цінних паперів щодо особливостей функціонування 2-го рівня, періодичності та прогнозованих обсягів надходження страхових внесків, а також вимог до цінних паперів, які можуть входити до складу пенсійних активів;
- виключення пенсійних депозитних рахунків громадян, передбачених Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також депозитів НПФ та Накопичувального фонду з ліквідаційної маси банків, у яких вони розміщені;
- приведення чинного законодавства у відповідність до вимог Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» шляхом внесення змін або прийняття нових нормативно-правових актів.
Цілком очевидно, що для збереження і примноження заощаджень необхідно відмовитись від старих засобів накопичення «радянського періоду» та перейти до нових, опробованих в цивілізованому світі, одним з яких є недержавні пенсійні фонди.
У міру підвищення інформативності індивідуальних інвесторів, зростатиме їхня обізнаність про переваги інвестування у вітчизняні НПФ.
Подальший розвиток НПФ залежить від якості послуг з управління їх активами. Це особливо актуально для вітчизняного фондового ринку, що належить до таких, що розвиваються, де на діяльність НПФ продовжують впливати інфраструктурні проблеми фондового ринку, недосконале державне регулювання, низька ліквідність фондового ринку, проблеми нестачі високоліквідних фінансових інструментів тощо. Самостійно змінити таку ситуацію вітчизняні НПФ не в змозі. Тут потрібні спільні зусилля українського суспільства та держави у вигляді комплексної та ефективної програми розвитку вітчизняних НПФ.
Одним із основних питань розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні залишається психологічна підготовленість населення. Натомість у розвинутих країнах існує історично сформована культура населення, що характеризує його ставлення до таких фондів.
Наприклад, у США, важливим кроком у справі розвитку інвестиційної культури населення США став випуск Урядом у 1917 р. так званих «Liberty Bonds», які згодом придбало кілька десятків мільйонів американців. На даний час у США повноцінно функціонують тисячі взаємних фондів, інвесторами яких є кожна третя родина, недержавних пенсійних фондів.
Важливою особливістю зарубіжного пенсійного забезпечення є те, що бурхливий розвиток пенсійних фондів як США так і в Європі був викликаний економічним ростом, підвищенням рівня життя населення. Натомість у нашій державі робляться перші кроки на шляху розуміння побудови цивілізованого вітчизняного фондового ринку як одного з чинників соціально-економічного розвитку держави.
www.korrespondent.net
Підготувала Мар’яна ЧОРНА