З офісним злодійством стикалися 77% українців



В онлайн-опитуванні взяли участь 4853 жителя Україна (53% чоловіків і 47% жінок), зайнятих у всіх сферах бізнесу. Як зазначає генеральний директор кадрового порталу HeadHunter України (hh.ua) Марина Маковій, більшість респондентів в першу чергу під крадіжкою розуміють привласнення чужих речей і грошей (78,6%), винесення додому офісного приладдя (68,1%) і готової продукції підприємства (66,4%). Також серед проявів, які опитані характеризують як злодійство - нецільове використання комерційної таємниці (58,8%) і вживання чужої їжі з холодильника (57,5%).

Використання залишків сувенірної та презентаційної продукції багато респондентів крадіжкою не вважають, так само як використання службового мобільного зв'язку, Інтернету та принтера в особистих цілях. При цьому при відповіді на запитання, що найчастіше трапляється у Вас на роботі, ситуація стає просто дзеркальною - використання в особистих цілях офісної оргтехніки (58,5%), мобільних телефонів та Інтернету тут, навпаки, лідирує (53,2%). Тобто такі речі співробітники регулярно спостерігають за своїми колегами, проте не помічають таких фактів за собою. Ще 46% респондентів бачать, як забирають додому канцтовари та туалетний папір.

За словами генерального директора компанії HR-Consulting Юрія Кострикіна, як правило, крадуть там, де це допускається. "У разі застосування технічних засобів захисту (камери стеження, регламентні обмеження щодо допуску до ресурсу) в комплексі з адміністративними можна звести до мінімуму можливості втрат", - переконаний рекрутер.

Більшість українців запевняють, що чесні перед своїми роботодавцями - 58,5% стверджують, що особисто вони нічого матеріального з офісу додому не приносять. Серед тих, хто зізнався, найпопулярніші варіанти - сувенірна продукція (23,7%) і преса (15,2%).

При цьому, за словами керівника юридичного департаменту кадрового порталу hh.ua Анни Воєводіної, будь-яке розкрадання майна компанії, навіть найдрібніше, можна назвати крадіжкою - від класичної крадіжки та купівлі товарів і послуг для компанії за так званий "відкат" до промислового шпигунства і витоку комерційної інформації. По суті, підробка лікарняного і відсутність на робочому місці за фактично неповажних причин, за умови, що компанія цей час оплачує, теж є розкраданням.

Складнішою є справа з відкатами. Це - теж шахрайство (заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою). "Користуючись довірою начальника, співробітник вводить його в оману, пропонуючи вибір підрядника нібито на найвигідніших умовах для першого, тим самим отримуючи певну вигоду для себе", - пояснює Анна Воєводіна.

Понад 63,5% опитаних стверджують, що в їхній сфері відкатів не беруть, а якщо беруть, то розмір останніх залишається для опитаних загадкою (9,8%). Згідно з даними дослідження, найчастіше беруть відкати у сфері оптових продажів, нерухомості, послуг для бізнесу, реклами. П'ята частина співробітників обмежуються відкатами до 20% від суми (закупівельної ціни продукції або договору підряду).

За словами партнера компанії "Астра Бізнес Консалтинг" Тараса Полюляха, за кількістю скоєних фактів крадіжок у компаніях, безумовно, лідирує нижча ланка, проте за сумою збитку набагато більше матеріальної шкоди роботодавцям часто завдають управлінці середньої ланки топ-менеджмент. Цей найманий персонал "забирає" близько 20-30% цінностей. На персонал середнього і нижнього рівня припадає близько 10-30% у питомій вазі розкрадань. Ще близько 2-3% крадіжок здійснюється співробітниками підрозділів охорони.

За матеріалами: «Діло».

За матеріалами hitjob.com.ua

всі новини

Роздрукувати сторінку


Нагору Назад