В Україні катастрофічно не вистачає людей, які готові працювати на землі
В українській глибинці - на полях Тернопільщини, прийнято висловлюватися англійською та французькою. У господарствах агрохолдингу «Мрія», одного з найбільших сільгоспвиробників в Україну, власник якого Іван Гута входить до трійки найуспішніших аграріїв країни з відповідного рейтингу Фокуса, працюють агрономи з Франції, Великобританії, Швейцарії.
А там, де вирощує кукурудзу та пшеницю найбільший в країні виробник курятини - «Миронівський хлібопродукт» (МХП), скоро заговорять китайською. Компанія має намір привезти на роботу близько 300 людей з Азії. Планується, що частина з них буде обробляти землю, частина - працювати на птахофабриках. За словами першого заступника голови правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрія Мельника, необхідність шукати робочу силу так далеко від батьківщини пояснюється дефіцитом кадрів у пік сезонних робіт.
Якщо раніше наймання іноземців українськими компаніями сприймалося як данина моді чи піар-хід, тепер це просто необхідність. Українців, зайнятих у сільському господарстві, з кожним роком все меншає. Населення країни, що колись вважалася житницею СРСР, не надто рветься на роботу в поля. У результаті, як стверджує голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич, у деяких великих компаніях до 15% працівників - іноземці. В основному це європейці, співробітники середньої ланки. «Аграрна галузь Україні стабільно зростає, при цьому дефіцит кваліфікованих і вузькоспеціалізованих співробітників досить великий», - каже Аліна Полякова, старший консультант кадрового холдингу «АНКОР в Україні».
Голод на селі
За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), сьогодні 4 з 10 вітчизняних агрокомпаній страждають на дефіцит співробітників. В українському сільському господарстві не вистачає рядових спеціалістів - зоотехніків, агрономів, механіків, ветеринарів. Таких працівників було багато в радянські часи, проте зараз сільськогосподарські професії не престижні, і замінити ветеранів, які йдуть на пенсію, практично ніким.
Найбільше дефіцит кадрів відчувається в рослинництві. За даними УКАБ, за п'ять років кількість людей, які працюють в цьому секторі, зменшилася на 150 000: з майже півмільйона зайнятих в 2005 році до 2010-го залишилося 350 000осіб. І хоча цей спад частково компенсувало підвищення ефективності сільгоспвиробництва, не вистачає десятків тисяч працівників. Кадрові труднощі відчувають навіть лідери ринку, здатні запропонувати гарні умови праці та високу зарплату. Щоб переконатися в цьому, досить промоніторити оголошення в розділі «Вакансії» на сайтах великих компаній. Наприклад, агрохолдинг HarvЕast, що належить найбагатшому українцю Рінату Ахметову, розміщує вакансії прямо на головній сторінці. Компанія шукає сервісних інженерів для обслуговування імпортної техніки, а також менеджерів з продажу. Найбільший у країні виробник цукру - «Астарта» потребує агрономів, ветлікаря та технологів цукрового виробництва. Великий вибір незакритих вакансій у найбільшого виробника соняшникової олії "Кернел". Тут шукають кваліфікованих зоотехніків, інженерів, керуючого земельним кластером.
Про масштаб кадрової проблеми говорить і те, що Європейський банк реконструкції і розвитку виділив агроосвіту в Україні як один із найбільш важливих напрямів для інвестицій. Адже система, яка існує сьогодні, не влаштовує ані роботодавців, ані Міністерство аграрної політики та продовольства, якому підпорядковані профільні виші. Значна частина п'ятнадцятитисячної армії їхніх випускників або не підходять роботодавцям через відсутність досвіду, або хочуть працювати виключно в столиці та навідріз відмовляються їхати до регіонів, розповідає глава Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
Більше за інших на кадровий голод страждають представництва іноземних компаній в Україні - їм потрібні вузькопрофільні аграрні фахівці, які до того ж вільно володіють іноземними мовами. «Пропонований рівень заробітної плати для успішного шукача, який володіє іноземною мовою, в середньому на 30-50% вище, - каже Аліна Полякова з «АНКОРу». - Проте таких фахівців дуже мало». Так що пошук співробітників за кордоном - часто єдина можливість».
Найняти на роботу іноземця - задоволення не з дешевих. «Безумовно, мова йде про значні капіталовкладення, - пояснює Луговський з « Мрії ». - Іноземцям потрібно надати житло, автомобіль, повний соцпакет. У середньому працівник-іноземець нам обходиться на 30-40% дорожче, ніж українець». Крім дорожнечі, працевлаштування іноземних фахівців пов'язане з масою бюрократичних труднощів: підприємству необхідно надати більше десятка документів і сплатити держмито в розмірі чотирьох мінімальних зарплат за розгляд заявки. Але компанії готові йти на додаткові витрати та клопіт, зневірившись знайти необхідних фахівців в Україні. «Ми хочемо вийти на нову якість сільського господарства, і поки без іноземних фахівців нам не обійтися», - говорить Луговський.
Вчитися треба
Для пошуку працівників за кордоном задіюються іноземні кадрові агентства, проводяться консультації з іноземними партнерами. Допомагають міжнародні заходи - конференції та виставки. Після торішньої агровиставки в Ганновері, на якій були присутні кілька тисяч експонентів з півсотні країн, десяток іноземних фахівців знайшли роботу в українських сільгоспкомпаніях. Цього року аграрії активно займалися кадровим пошуком на одній з найавторитетніших міжнародних сільгоспвиставок - «Зеленому тижні» в Берліні, яку щорічно відвідує понад півмільйона осіб.
Європейські агрономи та технологи охоче відгукуються на запрошення попрацювати в Україні. Голландець Віллем Неменсмен - агроном в одному з провідних українських агрохолдингів. На батьківщині він займався продажами сільгоспобладнання; Неменсмен каже, що робота була нудною. Тому, коли до нього звернулися українські бізнесмени та запропонували роботу, Віллем довго не сумнівався: «Подумав: це буде непогана пригода». В Україні його з ходу привернули дві речі: величезний сільськогосподарський потенціал і простий доступ до землі. У Голландії, розповідає він, вільних наділів майже не залишилося, тому ціна гектара - у середньому 40 000 євро, а в окремих регіонах навіть 80 000 євро. «В Україні набагато більше можливостей працювати із землею, орендувати її. Тут можна досягти великих масштабів», - упевнений аграрій. Плани щодо повернення на батьківщину він відклав на 5-10 років.
Агрокомпанії, в яких уже давно працюють іноземці, констатують: основна відмінність іноземних працівників - вузький профіль їх спеціалізації. У той час як українські кадри в силу специфічності вітчизняної аграрної освіти традиційно займаються «всім і відразу». Звідси більш низька якість роботи.
Великі компанії намагаються заповнити кадровий дефіцит і своїми силами, щорічно вкладаючи сотні тисяч доларів у навчання персоналу. «Мрія» відкрила в Тернополі агрошколу, де навчають найбільш затребуваним у сільському господарстві спеціальностям. Випускникам аграрних вишів і тим, хто має скромний досвід роботи на землі, там безкоштовно викладають ази майбутніх професій, знайомлять з новими технологіями. Курс навчання для тих, хто пройшов жорсткий відбір, триває півроку, а кращі випускники отримують роботу в «Мрії». Але навіть незважаючи на це, відкритих вакансій у компанії завжди більше, ніж претендентів. Щоправда, в останні роки ситуація все ж трохи покращилася. Як не дивно, допомогла фінансова криза. «Якщо до 2008 року люди в основному виїжджали із сіл, ставали юристами, економістами, то після кризи зворотна тенденція - молоді люди почали повертатися в сільську місцевість», - зазначає Луговський.
Але криза не може зупинити урбанізацію. Будівництво доріг, лікарень і шкіл у сільській місцевості в останні двадцять років не входило в розряд пріоритетів для держави. «Минулого року в Україні закрилося 640 шкіл - переважно в сільській місцевості, - стверджує Лілія Гриневич, перший директор Українського центру оцінки якості освіти - А якщо немає шкіл, немає й молоді».
У сформованій ситуації винні і самі агрохолдинги, які замало вкладали в розвиток регіонів, де вони працюють, скорочували персонал і зараз вимушені розплачуватися за свою недалекоглядність. «Ані власники, ані менеджери великих агрохолдингів, як правило, в селі не живуть - їм по барабану всі тамтешні проблеми», - вважає Іван Кириленко, колишній міністр аграрної політики України. За його словами, компанії формують сезонний попит на робочу силу, діючи за схемою «приїхали - посіяли - зібрали - поїхали», і не цікавляться, що відбувається з працівниками далі. «Так, у них сучасна техніка. Так, величезна продуктивність праці», - визнає Кириленко. Але там, де раніше працювало 4000 людей, зараз працює 300, решта спиваються», - зітхає екс-міністр.
Люди землі
Найбільш затребувані спеціальності в українському агросекторі в 2012 році та середній рівень зарплат профільних працівників, заявлений роботодавцями (у гривнях)
· Фахівці з продажу зі знанням англійської мови - від 4000
· Технічні фахівці зі знанням англійської мови - від 3000
· Трейдери - від 6000
· Зоотехніки - від 5000
· Агрономи - 2500-4000
· Сервісні інженери зі знанням англійської мови - від 3000
· Керівники агропроектів - від 15 000
Джерело: http://focus.ua/
За матеріалами hitjob.com.ua
всі новиниРоздрукувати сторінку
Нагору Назад
Робота в регіонах
Місто
Вак.
Рез.
18688
15016
345
57
283
23
315
54
656
240
311
36
302
48
296
34
282
57
283
55
270
10
274
22
280
27
382
121
289
13
297
27
273
19
499
223
264
11
278
35
Робота в Україні
Статистика зарплат
Середня зарплата у Львові та області складає:
- по резюме 0 грн.
- по вакансіях 25000 грн.
Jobs.lviv.ua
- 10358 грн.
за даними Статуправління
Корисні сервіси
Корисні поради
Чому роботодавці не вказують в оголошеннях зарплату: поради hr-експертки, які вакансії оминати
Не вказана в оголошеннях зарплата часто є найменшою проблемою. Попри світо ...
Тренди українського фрилансу-2023: прогноз від Freelancehunt
Світова платформа Exploding Topics та український сервіс фрилансу Freelanc ...
Вигорання під час війни: як залишатися ефективним на роботі – поради експерта
Війна стала важким тягарем для ринку праці. За оцінками соціологічної груп ...