Новий Трудовий кодекс. За і проти...

Вважається, що книга «Капітал» Карла Маркса в умовах світової економічної кризи отримала другий пік своєї популярності. Багато бізнесменів із Європи, Америки та з інших частин світу поглянули по-новому на всесвітньовідому працю. Забравши усі ідеологічні примхи сьогодення, вони почали більш уважно вдивлятись в економічну складову «Капіталу». В Україні з переосмисленням відомої роботи склалось менш вдало. Проте настав час все-таки згадати і про неї…
Восени коаліція «стабільності та реформ» у парламенті планує прийняти новий Трудовий кодекс. Як основу розглядають проект кодексу за авторством регіоналів Василя Хари, Олександра Стояна та Ярослава Сухого. Варто відзначити, що чинний сьогодні Кодекс законів про працю був прийнятий ще у радянські часи, в далекому 1971 році! Саме тому нікому не підпадає з цього приводу критикувати діючу владу за намагання переосмислити законодавство у галузі праці більш сучасно в ракурсі ринкових капіталістичних відносин. Трудовий кодекс в Україні є соціалістичним як в часових межах прийняття, так і за характером. Зрозуміла річ, що зміни та поправки до нього вносились, але ж потрібно більш глибоко переосмислити сучасний стан речей.
Проект трудового кодексу, незважаючи на наявність у ньому багатьох суперечливих моментів, є все-таки поки що менш резонансним за податковий. Надзвичайно великого розголосу серед політичної еліти він не отримав. Рясною критикою щодо депутатської ініціативи посипали хіба що деякі профспілкові організації. З політичних та державних діячів найбільш агресивно критикував проект колишній голова СБУ Валентин Наливайченко, який назвав імовірний новий трудовий кодекс «дорогою до рабства».
Отож зупинимося більш конкретно на головних аспектах запропонованого проекту.
Позитиви. За новим кодексом, вперше за правовими нормами регламентується пра-вонаступництво в трудових від-носинах. Це здійснюється з метою того, щоб за умови ліквідації однієї юридичної особи та створення на її базі іншої було враховано інтереси працівників. Окрім того, кожен працівник підписуватиме договір із конкретним роботодавцем. У договорі зазначатиметься час виходу на роботу, місце роботи, функції, які виконуватиме робітник, оплата праці. Також регулюється право завчасного укладення трудового договору, що може бути реалізованим ще до звільнення із попередньої роботи.
Обов’язком для попереднього роботодавця стане написання рекомендації працівнику при виході на іншу роботу в разі потреби. Також з нормативної точки зору підприємцю стане важче влаштовувати масові звільнення, оскільки на це необхідно буде отримати дозвіл профспілкової організації. Захищено в цьому випадку й інтереси власників бізнесу. Бізнесмен має право звільнити особу з роботи у разі алкогольного чи наркотичного сп’яніння та інших компрометуючих дій зі сторони працівника, на що тепер існує відповідний регламент.
Профспілкова організація на-буває права звернутися до суду у разі неправомірного звільнення працівника. З новими нормами заборонятиметься звільнення вагіт-них жінок або ж жінок, що мають дітей до трьох років чи дитину-інваліда, а також одиноких матерів з дитиною віком до п’ятнадцяти років. Не стосується це лише тих випадків, коли відбувається ліквідація юридичної особи-роботодавця без
правонаступництва чи деяких інших, передбачених законом.
Критика. До головних моментів, які критикують профспілкові організації, відносять збільшення кількості часу роботи. В Україні може бути введений 12-годинний робочий день для підприємств, що працюють безперервно. Замість 40-годинного трудового тижня українці отримають 48-годинний. Може відбутись і узаконення відеонагляду за працівниками зі сторони роботодавця, щоб контролювати кожну робочу хвилину.
Власникам малих підприємств, де працює до 20 осіб, дається можливість попереджати про звіль-нення робітників не за два місяці, як було раніше, а за два тижні.
Деякі організації роботодавців, у свою чергу, критикують проект кодексу за надання права робіт-никам відігравати велику роль у керівництві бізнесом. Адже працівники отримують право контролювати розподіл доходів та дивідендів і умови реструктуризації. Власникам бізнесу не подобається і посилення відповідальності за затримку заробітної плати та необхідності надання оплачуваних відпусток на навчання.
Прогноз. Якщо говорити чесно, то попри всі «Pro» та «Contra», досить показовим є те, що чинна влада, до якої належить ряд власників великих підприємств, разом із Федерацією профспілок України в особі депутата Василя Хари спромоглися дійти до певного консенсусу, який проявився у проекті кодексу. Саме тому можна спрогнозувати, що проект кодексу таки дійде до розгляду у Верховній Раді в запланований час – у вересні-жовтні місяці. Прийняття проекту буде залежати від політичної ситуації в парламенті, адже, як прогнозує один із авторів законопроекту, комуністи навряд чи проголосують за кодекс. Коаліції для прийняття нового законодавства в області права необхідно буде заручитись підтримкою, хоча і невеликою, поза межами наявної депутатської більшості.
Сам розголос критики щодо певних аспектів кодексу залежатиме від того, наскільки дієвою буде діяльність профспілок, окрім, звичайно, Федерації профспілок України, лідер якої і є автором цієї законодавчої ініціативи. Головним моментом критики стане продовження часу робочого дня, що з урахуванням бажання продовжити пенсійний вік стає дискримінаційним по відношенню до працівників. Також серйозну критику отримає і норма щодо матеріальної відповідальності робітників. А тому зрозуміло, що усе залежатиме від активних дій профспілок й об’єднань підприємців та того, який вплив вони зможуть справити. Адже останнє слово, як і у випадку з податковим кодексом, буде за Президентом В. Януковичем.
Отож, проект Трудового кодексу, як би написав Карл Маркс, призведе до нової боротьби класів в Україні. Насправді, для Європи страйки та інші форми відстоювання інтересів трудящих зі сторони профспілок є вагомою частиною політичною культури. А тому і подивимось, наскільки останні зможуть відійти від контролю зі сторони керівників організацій – у багатьох випадках все залежатиме саме від їхньої спроможності лобіювати власні інтереси та домовлятись із державним керівництвом.