У Львові вп’яте відбувся Міжнародний фестиваль незалежного кіно “КіноЛев”

Цьогорічний “КіноЛев” став скандальним іще до свого початку. Маємо на увазі конфуз новоспеченого начальника управління культури і туризму ЛМР Андрія Вороновського, який заявив, що в межах фестивалю Львів відвідає... небіжчик Федеріко Фелліні. Горе-управлінець не знав, що всесвітньо відомий італійський режисер, 90-річчю якого був присвячений цьогорічний кінофестиваль, помер 17 років тому.

До слова, на честь цього геніального режисера у Львові названо вулицю. Йдеться про перейменування вулиці І. Берґмана, що навпроти Музею Ідей, між Валовою та Братів Рогатинців. “Торік, діючи згідно із законом про місцеве самоврядування, ми перейменували вул. Архівну, на якій немає жодної поштової адреси, на вул. І. Берґмана. Не було апеляції, тому впродовж року вулиця так і називалася. Цьогоріч вирішили, крім назви вулиці – Ф. Фелліні – також писати рік, коли її було так названо”, – розповів директор Музею Ідей і незмінний організатор “КіноЛева” Олесь Дзиндра. Цікаво, що наступного року організатори планують знову змінити назву цієї вулиці.

Окрім перейменування, фестиваль ініціював переклад трьох фільмів Федеріко Фелліні українською мовою: “Сатирикон”, “Рим” і “Солодке життя”. Переклала стрічки Мар’яна Прокопович, а озвучування здійснили актори театру ім. Леся Курбаса на львівській студії “Стрих”. Україномовні прем’єри картин відбулися в приміщенні театру та в саду Бернарденгарден.

Особливість цьогорічного фестивалю – особлива увага до українського кіно. І в конкурсній, і в позаконкурсній програмі переважають саме вітчизняні фільми. Організатори навіть дещо пом’якшили умови конкурсного відбору, щоб представити глядачам максимально повну й об’єктивну картину того, що відбувається в українському кіно саме тепер. Пояснили вони такий свого роду ризикований крок ситуацією, що склалася в нашій державі, коли українське кіно практично не має доступу до екранів.

Утім від статусу міжнародного “КіноЛев” не відмовляється: з українськими стрічками цьогоріч конкурували не лише картини із сусідніх Польщі та Білорусі, а й з екзотичних Лівії та Тунісу.

Попри дещо незначну відвідуваність заходів фестивалю, організатори не засмучуються: “Якою не була б порожня церква, а літургія повинна відбутися”. О. Дзиндра в коментарі “Газеті” не стримував емоцій від вдалого завершення дійства: “Найприємніше те, що ми не помилилися з акцентом на молодих українських режисерів. Щоразу більше дивуємося нашим талановитим митцям, які не втікають за кордон. Цьогорічний фестиваль продемонстрував, як можна створити якісну програму без загравання з Європою”.

Також пан Дзиндра запевнив, що майбутній кінофест обов’язково відбудеться, адже кризові роки вже вдалося пережити. Тепер організатори ламають голову, хто ж стане патроном майбутнього заходу й чиїм ім’ям назвуть зазначену вулицю.

“Маємо амбіції назвати цю вулицю ім’ям живого класика. Цьогоріч, щоправда, така можливість є – Фелліні ж “воскресили” представники ЛМР. Не хочу називати жодних варіантів, бо ще тривають дискусії. Не виключено, що вулицю назвуть ім’ям котрогось з українських живих класиків кіно”, – додав Олесь Дзиндра.