Як уникнути помилок малого бізнесу

Девід Корсі

Якщо ви давно займаєтесь бізнесом, ви припускались помилок. Фактично, чим більше років вашій компанії, тим більше помилок ви зробили. Просто співвідношення між хорошими рішеннями та поганими з часом покращується.

Як і всі інші, я також помилявся. Я вчився на помилках — про те, як керувати малим підприємством, і ще більше про себе. Найсерйозніші помилки завжди були пов’язані з довірою людям, які не заслуговували такої довіри, або із надмірним покладанням на персонал. Ця стаття присвячена довірі не тим людям.

На початку співпраці з новим великим клієнтом здається, що все ітиме добре для усіх. То як же вийшло, що один клієнт заборгував мені 150 тисяч доларів, навіть не збираючись платити — і пізніше так і не зміг погасити цю суму?

Забагато довіри

Це трапилось тому, що я їм довіряв і не оцінив прірви, що розділяє маленьку компанію (мою) і компанію, що приносить 20 мільйонів доларів на рік (їхню). Коли наші відносини закінчились, у мене на руках був контракт, у якому зазначалось, що мені мали заплатити за виконану роботу, коли мені мали передати пакет акцій та на які виплати і права власності могла розраховувати кожна сторона по завершенню відносин. Також планувалось, що я отримуватиму частку майбутніх прибутків від окремих проектів.

Майже через рік після того, як я витратив 20 тисяч доларів на юристів, мій адвокат перестав відповідати на мої дзвінки. Іще через два місяці він мені заявив, що залишив приватну практику, і що я має знайти якогось іншого представника. У той же час крупний інвестор вийшов з компанії, винної мені 150 тисяч доларів. Це був кінець. Я сказав, що у мене було акцій майже на мільйон доларів у цій мертвій компанії?

Хоча 150 тисяч — крупна сума, це була плата за виконану роботу, до якої не були прив’язані жодні поточні витрати. Я змирився з цим. (Принаймні, доки не згадую про це і не вибухаю від люті на адресу директора, який вкрав мої гроші!)

Моя втрата — ніщо порівняно з іншими постачальниками цієї компанії. Одному з них заборгували стільки, що він втратив будинок, коли з ним не розрахувались.

Оглядаючись назад, я зрозумів, що мої відносини з компанією зіпсувались, коли у них виникли серйозні проблеми з готівкою і вони вирішили — як виявилось, помилково — що вони зможуть робити те, що робила моя компанія, своїми силами з меншими витратами. Коли ідея провалилась, грошові проблеми тільки поглибились, і падіння прискорилось.

Отримані уроки

Які помилки я зробив і чому я на них навчився?

1. Я дозволив клієнту занадто довго затримувати оплату. Комісійні за розірвання договору та майбутні проценти були в втрачені, але на момент розриву вони були вже винні мені 25 тисяч доларів.

2. Я довіряв людям з цієї компанії, яким не слід було довіряти. Одного я знав і вступив в угоду з відкритими очима. Як виявилось, доки я був потрібен іншому власнику компанії, все йшло добре, але ситуація швидко змінилась, коли він вирішив, що я йому більше не потрібен.

3. Коли справи ідуть добре, у контракті можуть бути розписані повсякденні принципи відносин між двома сторонами. Але коли справи ідуть погано, контракт нічого не важить. Якщо потрібен судовий позов, подавайте його швидко. Не зволікайте.

4. Зараз я більше знаю про потенційну нерівність між моєю компанією та компаніями, з якими я працюю. Як у малої компанії, у мене може не бути ресурсів для боротьби за свої права — навіть якщо вони повністю викладені у підписаному договорі. Якщо інша компанія набагато більша, у них є юридичні ресурси, яких я не можу собі дозволити.

5. Іноді просто краще піти геть. Як виявилось, я б міг зекономити 20 тисяч доларів та багато часу і зусиль, зрозумівши, що ці гроші були втрачені з самого початку.

6. Мого юриста наполегливо рекомендувала мені людина, яка працювала з ним раніше. Я занадто довірився її запевненням, що вводили мене в оману, доки хлопець не зник. У подібній ситуації, я б ніколи не мирився із зволіканнями та відмовками (з погодинною оплатою!), що тримали мене у підвішеному стані, доки вже не було запізно.

7. Ведення бізнесу з великими успішними компаніями може бути проблемною справою; іноді це потрібно враховувати, виставляючи їм ціну. Але вони зазвичай платять за рахунками — у кінцевому підсумку. Клієнт, який заборгував мені так багато, був відносно невеликим та відносно новим, і я не знав, наскільки хиткий їхній фінансовий стан.

Очевидно, для мене це був дорогий досвід, і я сподіваюсь, що ви ніколи не матимете такого уроку. Певною мірою, тут нічого не можна було зробити, але все одно я міг вжити певні кроки, щоб скоротити втрати та біль, пов'язаний з ним. Знову ж таки, завдяки отриманому уроку, після того у мене вже не було подібних проблем. Сподіваюсь, мій досвід навчить вас чомусь, або, можливо, вам буде трошки легше від усвідомлення, що у когось уже були такі самі проблеми, як у вас.